ответы на теорию



http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D0%BE%D0%B1%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC&source=web&cd=1&ved=0CCQQFjAA&url=http%3A%2F%2Fwww.zerkalov.org%2Ffiles%2Fczl1M.doc&ei=DTxwT_SyAurP4QTFvIHAAg&usg=AFQjCNEr7LLOyug1DFNs47oWjDS-wI86QA&cad=rja

1. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) техногенного і природного характеру створена:Постановою КМУ від 7 липня 1995 р.

Правовою основою створення ЄДС НС є Закони України «Про надзвичайний стан», «Про цивільну оборону України», Про війська ЦО», доповнення та зміни до них, інші законодавчі акти, укази Президента України про створення структур Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2. основними завданнями єдиної системи запобігання є: розроблення перспективної політики в справі запобігання й реагування на надзвичайні ситуації та прийняття відповідних рішень, планування й керування процесами досягнення ви­значених показників техногенно-екологічної безпеки, прогно­зування та виявлення потенційних джерел виникнення надзви­чайних ситуацій, розроблення можливих сценаріїв розвитку подій і відповідних планів реагування на них, своєчасне інфор­мування населення, органів державної виконавчої влади та виконкомів міських, районних у містах рад про загрозу виник­нення надзвичайних ситуацій, здійснення заходів щодо запобі­гання таким ситуаціям або пом’якшення їх наслідків, створен­ня підтримки й забезпечення необхідного рівня готовності си­стеми реагування на надзвичайні ситуації тощо.

3.Функціональні підсистеми ЄДС НС створюються:

Функціональна підсистема ЄДС НС — це складова частина єдиної державної системи (ЄДС), що створюється на базі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, включає їх регіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють в межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, організовують проведення роботи з запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

4. До складу cил і засобів ЄДС НС входять:

До складу сил і засобів ЄДС НС входять відповідні сили і засоби ФП(Функціональні підсистеми) і ТП(Територіальні підсистеми), а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.

5. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій – це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконовчої влади, органів місцевого самоврядування на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

6. Основними завданнями цивільного захисту є:

збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій;

здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

розроблення і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям;

розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям;

оперативне оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення надзвичайної ситуації, своєчасне достовірне інформування про обстановку, яка складається, та заходи, що вживаються для запобігання надзвичайним ситуаціям та подолання їх наслідків;

організація захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, надання невідкладної психологічної, медичної та іншої допомоги потерпілим;

проведення невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;

надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

навчання населення способам захисту в разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій та організація тренувань;

міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

7.

8. 15 липня 1998 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій». За характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють наступні їх види:

— надзвичайні ситуації техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах;

— надзвичайні ситуації природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери;

— надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок, і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадання зброї;

— надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій;

9.

11. На малюнку 1 схематично показано алгоритм класифікації надзвичайної ситуації. Він складається з трьох етапів: віднесення події за пороговим значенням до надзвичайної ситуації, класифікація її за походженням та класифікація за рівнем. При цьому враховується характер походження надзвичайної ситуації, ступінь поширення її небезпечних факторів та розмір людських втрат і матеріальних збитків.

Надзвичайна подія

Віднесення події за пороговим значенням до НС

Наказ МНС України від 22.04.03 р. №119

-НС техногенного х-ру

НС природного х-ру

НС соціально-політичного х-ру

НС воєнного х-ру

ДК 019-2001

Класифікація НС за походженням

Постанова КМ України від 24.03.04 р. №368

-НС державного рівня

НС регіонального рівня

НС місцевого рівня

НС об’єктового рівня

Класифікація НС за рівнем

2-й етап

1-й етап

3-й етап

Мал. 1. Алгоритм класифікації надзвичайних ситуацій.

15. Загальні ознаки НС:

наявність або загрози загибелі людей чи значне погіршення умов їх життєдіяльності;

заподіяння економічних збитків;

істотне погіршення стану довкілля.

16. За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунково-кишковий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини можна розбити на шість груп, а за ступенем дії на організм людини — на чотири класи.

Таблиця 1.

Характеристика ХНР за ступенем токсичності

Клас токсичності

ГДКв повітрі,

мг/м3

Середні смертельні

Концентрація, мг/л

Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг

Надзвичайно токсичні

0,1

< 1

< 1

Високо токсичні

0,1-1

1-5

1-50

Сильно токсичні

1,1 -10

6-20

51-500

Помірно токсичні

Теж

21-80

501-5000

Мало токсичні

> 10

81-160

5001-15000

Не токсичні

> 160

> 15000

Таблиця 2.

Клас небезпеки ХНР за ступенем дії на організм людини

Клас небезпеки

Характеристика класу небезпеки

ССК, мг/м3

1

Речовини надзвичайно небезпечні

< 500

2

Речовини високо небезпечні

501-5000

3

Речовини помірно небезпечні

5001-50000

4

Речовини мало небезпечні

> 50001

17. Токсична доза (токсодоза) ОР — це кількість речовини (доза), яка призводить до певного уражаючого ефекту.

18. Пожежа — неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створює небезпеку життю і здоров’ю людей.

19. Вогнестійкість – це здатність будівельних конструкцій зберігати свої робочі функції під дією високих температур за умов пожежі.

20. Прийнято вісім ступенів вогнестійкості будівель і споруд.

КОНСТРУКТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДИНКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ СТУПЕНЯ ВОГНЕСТІЙКОСТІ

Ступіньвогнестійкості

Конструктивні характеристики

І, ІІ

Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам?яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.

ІІІ

Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам?яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати дерев?яні конструкції, які захиені штукатуркою або маюьб вогнезахисну обробку.

ІІІа

Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп низької та помірної горючості.

ІІІб

Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з деревини, яка зазнала вогнезахисну обробку. огороджувальні конструкції піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур.

ІV

Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості, але деревина повинна мати вогнезахисну обробку.

ІVа

Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп середньої та підвищеної горючості.

V

Будинки, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню.

Найбільшу межу вогнестійкості в будівлях будь-якого ступеня мають несучі конструкції, найменшу – внутрішні перегородки.

21. приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п’ять

категорій (А, Б, В, Г Д).

Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою

спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися



вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається

розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем

повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск

вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з

температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть

утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при

спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в

приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та

важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з

водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в

яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та

Б.

Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому,

розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується

виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, рідини, тверді

речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В

основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної

небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в

оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим.

Розрахунковий максимально можливий надмірний тиск, що виникає при згоранні

вибухонебезпечного середовища в приміщенні, визначається за формулою:

ΔP = , (2)

де НТ – теплота згорання горючої речовини, Дж/кг (для

нафтопродуктів, розчинників НТ = 40*103 Дж/кг);

Ро – початковий тиск, кПа (приймається рівним 101 кПа);

z – коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в

утворенні вибухонебезпечної суміші (для горючих газів та пилу z=0,5, для ЛЗР і

ГР, нагрітих вище температури спалаху, z=0,3);

m – маса горючої речовини, кг;

Vp – вільний об’єм приміщення, м3 (береться рівним 0,8 геометричного об’єму);

Ср – питома теплоємність газової суміші в приміщенні,

кДж/(кгК) береться рівною теплоємності повітря 1 кДж/(кгК);

ρ – густина газового середовища в приміщенні, кг/м3

(дорівнює густині повітря при заданій температурі; ρ=1,2 кг/м3

);

k – коефіцієнт, що враховує роботу аварійної вентиляції (k= A*t+1,

де А – кратність аварійної вентиляції); t – тривалість надходження

горючих газів і парів;

КH – коефіцієнт негерметичності приміщення (Кн=3);

То – температура в приміщенні (То=300 К).

При використанні в приміщенні горючих газів, легкозаймистих або горючих рідин

для визначення маси, що входить в формулу (2), допускається враховувати

роботу аварійної вентиляції, якщо забезпечений її автоматичний пуск при

перевищенні гранично допустимої вибухонебезпечної концентрації та

електропостачання за першою категорією надійності. Дія вентиляції

враховується згідно з ОНТП 24-86.

Об’єм приміщення, в якому вибухонебезпечна суміш буде утворювати концентрацію на

межі нижньої межі поширення полум’я, м3:

В = 1,5 , (3)

де 1,5 – коефіцієнт запасу;

Е – кількість вибухонебезпечної речовини, котра надійшла у приміщення, г;

Сн.к.м. – нижня концентраційна межа запалення речовини, г/м3.

Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструктивних та

планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості.

Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою на

стадії проектування визначають розробники технологічного процесу згідно з

нормами технологічного проектування ОНТП 24-86 та відомчими нормами

технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії за

вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих

підприємств, організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл

(ліцензію) органів державного пожежного нагляду. Категорія щодо

вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за правилами

улаштування електроустановок, в тому числі для зовнішніх виробничих і



Страницы: 1 | 2 | Весь текст




sitemap
sitemap