тести КУ



45. Що відповідає третьому етапу розвитку корпоративного управління ?

припинення сертифікатної приватизації та розширення грошових форм

продажу акцій;

збереження у державній власності пакетів акцій (25%, 50%+1 акція)

визначеного переліку підприємств;

поновлення діяльності спеціального органу з управління державними

корпоративними правами (який було ліквідовано в період з 1996 по 1997 рр.);

зростання рівня консолідації пакетів акцій та скорочення кількості

акціонерів; посилення боротьби за контроль над АТ;

започаткування процесів реструктуризації та реорганізації;

поступове формування системи захисту прав акціонерів;

посилення контролю з боку державних органів за діяльністю АТ.

46. Суть принципу однакового та справедливого ставлення до акціонеріврівноправність акціонерів:

структура корпоративного управління повинна забезпечувати

однакове ставлення до акціонерів, включаючи дрібних та іноземних

інвесторів;

у всіх акціонерів повинна бути надана можливість отримати

ефективний захист у випадку порушення їх прав;

звичайні акції голосують за формулою: «одна акція-один голос»;47. Кількість основних моделей корпоративного управліннятри основні моделі корпоративного управління: англо-американська, німецька і японська.48. Етапи процесу історичного розвитку корпоративного управління

На першому етапі становлення корпоративного сектору України (1990-1993 рр.) можна виокремити наступні

особливості:

виникнення великої кількості відкритих та закритих акціонерних товариств

(ВАТ та ЗАТ), товариств з обмеженою відповідальністю;

відсутність спеціального державного органу, що регулював питання випуску

та обігу цінних паперів;

відсутність фондового ринку; наявність значної кількості «тіньових» АТ.

Специфіка другого етапу (19941998 рр.) пов’язана із:

започаткуванням масового акціонування середніх і великих державних

підприємств, що утворили основну масу відкритих акціонерних товариств;

запровадженням процедури регулювання процесу створення АТ;

формуванням системи ведення реєстрів акціонерів та оформленням прав

власності на акції; створенням Державної комісії з цінних паперів та фондового

ринку (ДКЦПФР) і в її межах органу з контролю та регулювання ринку цінних

паперів і корпоративних відносин.

Характерними рисами третього етапу (1999теперішній час) є:

припинення сертифікатної приватизації та розширення грошових форм

продажу акцій;

збереження у державній власності пакетів акцій (25%, 50%+1 акція)

визначеного переліку підприємств;

поновлення діяльності спеціального органу з управління державними

корпоративними правами (який було ліквідовано в період з 1996 по 1997 рр.);

зростання рівня консолідації пакетів акцій та скорочення кількості

акціонерів; посилення боротьби за контроль над АТ;

започаткування процесів реструктуризації та реорганізації;

поступове формування системи захисту прав акціонерів;

посилення контролю з боку державних органів за діяльністю АТ.

49. Склад ради директорів в японській моделі

Практично повністю складається із внутрішніх учасників. Держава може також призначити свого представника. Кількість – до 50 чоловік. Для даної моделі банки є ключовими акціонерами, також є тенденція до збільшення кількості інституціональних акціонерів. Рада директорів майже повністю складається з афілійованих осіб, тобто виконавчих директорів, керівників важливих відділів компаній і Правління.

50. Склад Виконавчої ради в німецькій моделі

Складається виключно із працівників корпорації.

51. Виберіть вірне визначення, що таке підприємство, що засноване на власності сім’ї : Якщо приватне підприємство має не одного, а кількох власників (наприклад, сімейне), то його майно є сімейною власністю. Інша, тобто часткова спільна власність, повинна бути встановлена письмовою угодою власників майна.52. Ознаки першого етапу розвитку корпоративного управліннявиникнення великої кількості відкритих та закритих акціонерних товариств

(ВАТ та ЗАТ), товариств з обмеженою відповідальністю;

відсутність спеціального державного органу, що регулював питання випуску

та обігу цінних паперів;

відсутність фондового ринку; наявність значної кількості «тіньових» АТ.

53. Особливості німецької моделі Банки є довгостроковими акціонерами корпорацій і їх представники обираються в склад ради директорів на постійній основі. Більшість

німецьких фірм віддають перевагу банківському фінансуванню на відміну від

акціонерного. Структура управління переміщена в сторону. Банки – 30% акцій, корпорації – 45%, пенсійні фонди – 3%, індивідуальні акціонери – 4%.

Двопалатна рада директорів: Спостережна Рада та Правління. Спостережна Рада призначає та розпускає Правління, затверджує рішення керівництва та надає рекомендації Правлінню. Правління складається виключно із співробітників корпорації. В Спостережну Раду обов’язково входять

представники працівників та акціонерів. Кількість членів Спостережної Ради – від 9 д 20 чоловік (встановлюється законодавчо).

Основними акціонерами даної моделі є банки і корпорації. Останнім часом зростає вплив іноземних інвесторів. Для даної моделі характерне зворотне

управління – Спостережна рада і Виконавча рада. Спостережна рада призначає і розпускає Виконавчу раду, дає їй поради. Виконавча рада відповідає за повсякденне управління компанією і складається виключно із працівників корпорації. За цією моделлю без схвалення акціонерів не можливе прийняття рішень щодо розподілу чистого прибутку, ратифікації рішень Спостережної і Виконавчої рад за минулий фінансовий рік, вибори Спостережної ради, призначення аудиторів.



sitemap
sitemap