правила оформлення тексту (3)



ПІДГОТОВКА Й ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Обов’язковою вимогою до курсової роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання.

Текст курсової роботи набирається на комп’ютері на одному боці аркуша білого наперу формату А4 (210 × 297 мм).

Сторінки обмежуються полями: ліве – 25 мм, верхнє та нижнє – 20 мм, праве – 10-15мм

Відстань між заголовком і текстом – 15–20 мм.

Шрифт – чорного кольору.

Щільність тексту однакова по всій роботі.

Сторінка повинна містити не менше 28–30 рядків по 57–60 знаків у кожному (з урахуванням інтервалів).

Рекомендована гарнітура – Times New Roman, кегль – 14, інтервал між рядками – 1,5.

Між розділовими знаками (кома, крапка, кома з крапкою) і попередніми словами не повинно бути пропусків.

Пропусків не повинно бути також між лівою дужкою і наступним словом і правою дужкою та попереднім словом.

У прізвищах з ініціалами між ініціалами та ініціалом і прізвищем обов’язково повинен бути рівно один пропуск (бажано нерозривний пропуск, набирається на клавіатурі одночасним натисненням клавіш Ctrl, Shift та Пропуск), наприклад, А. Петренко, Б. В. Семеренко.

У тексті скрізь як лапки мають бути використані символи « та » (набираються на клавіатурі відповідно Alt0171 на цифровій клавіатурі (ліва лапка) та Alt0187 (права лапка)).

Якщо у лапках подвійна назва, то записується так «Фонд Ріната Ахметова “Розвиток України”».

Перед знаками « ( [ { ставиться пробіл. Наступне за цими знаками слово пишеться без пробілу.

Знаки » ) ] } пишуться злито із словом, за яким слідують. Після цих знаків ставиться пропуск, за винятком тих випадків, коли ставляться знаки пунктуації, які пишуться злито із словом, за яким слідують.

Знак дефіса (-) пишеться разом із попереднью і наступною частинами слова злито.

Як тире бажано використовувати символ – (у Word набирається комбінацією клавіш Ctrl та — на цифровій клавіатурі).

Можна також використати символ — (у Word комбінація клавіш Ctrl, Alt та — на цифровій клавіатурі, або ж Alt0151). Але по всьому текстові монографії має бути один і той самий символ тире. Перед довгим тире і після нього ставляться пробіли.

Для примусового переходу до нової сторінки натисніть комбінацію клавіш Ctrl + Enter.

Для абзацу – Tab (встановити на 1,25 см).

Розділові знаки. , : ; ! ? пишуться злито із словом, за яким слідують.

Після розділових знаків . , : ; ! ? ставиться пробіл, за винятком тих випадків, коли цими знаками закінчується абзац.

Командою знайти та замінити (Ctrl + F) у тексті знищуються усі подвійні пробіли/

Апостроф – комбінація клавіш Alt0146

Трикрапки замінються комбінацією Аlt0133.

Формат номера — №. Між знаком № та числом ставиться нерозривний пробіл № 3 (Ctrl+Shift+пробіл).

Якщо в кінці речення міститься частина, яка взята в лапки чи в дужки, то крапка ставиться після них.

У реченні з посиланням [7, с. 5] крапка чи кома ставиться за дужкою.

Покласти заборону висячих рядків (вкладка «Абзац», «Положение на странице»).

Вирівнювання по ширині (Ctrl + J).

Для перенесення речення у наступний рядок використовується комбінація клавіш Shift + Enter.

Для перенесення тексту на наступну сторінку — Ctrl + Enter або через вкладку «Разметка страницы» — «Разрывы» — «Следущая страница».

Нумерація сторінок здійснюється 12 кеглем, шрифтом Times New Roman через вкладку вставку «Вставка» — «Номер страницы».

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Списки оформляються за допомогою вкладки «Маркери» або «Нумерація» або ж через набір на клавіатурі цифрових чи маркерованих символів.

Наприклад:

а)

__________________:

з малої літери;

з малої літери;

з малої літери.

б)

____________________:

З великої літери.

З великої літери.

З великої літери.

в)

____________________:

а) з малої літери;

б) з малої літери;

в) з малої літери.

г)

____________________ :

з малої літери;

з малої літери;

з малої літери.

2. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Своєчасно і з успіхом дозволяє виконувати курсову, дипломну чи магістерську роботу індивідуальний план підготовки, який кожний студент розробляє разом із науковим керівником.

План допомагає встановити логічну послідовність та строки виконання окремих етапів наукової роботи. Орієнтовний зміст індивідуального плану наведено нижче.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ / ДИПЛОМНОЇ / МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

студента___________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

з теми_____________________________________________________

напряму підготовки _________________________, групи

форми навчання

Науковий керівник___________________________________________

(вчений ступінь та наукове звання,

прізвище, ім’я, по батькові)

№ завдання

Зміст завдання

Строки виконання

1

2

3

І етап – підготовка дослідження

1.1.

Попередній вибір теми

1.2.

Складання списку літератури з проблеми дослідження

1.3.

Визначення мети, об’єкта, предмета і завдань дослідження

1.4.

Визначення і аналіз базових понять з теми дослідження

1.5.

Аналіз спеціальної наукової та методичної літератури

1.6.

Уточнення теми дослідження

1.7.

Формулювання гіпотези наукового дослідження

1.8.

Вибір методів дослідження і конкретної бази для проведення дослідження

ІІ етап – підготовка та проведення експериментальної роботи

2.1.

Практичне оволодіння методами дослідження

2.2.

Підбір контингенту досліджуваних (формування експериментальної та контрольної груп)

2.3.

Розробка протоколів фіксації експериментальних результатів

2.4.

Проведення психологічного експерименту

2.5.

Статистико-математична обробка експериментальних даних

ІІІ етап – написання та оформлення роботи

3.1.

Написання вступу до роботи та оформлення титульної сторінки

3.2.

Написання розділу «Огляд літературних джерел»

3.3.

Написання розділу «Методи та організація досліджень»

3.4.

Опис результатів психологічного експерименту та їх обговорення

3.5.

Оформлення рисунків до роботи

3.6.

Визначення висновків

3.7.

Складання та упорядкування списку літератури

3.8.

Складання додатків

IV етап – підготовка та захист роботи

4.1.

Одержання зовнішньої рецензії на роботу

4.2.

Підготовка тексту та доповіді до захисту

4.3.

Підготовка ілюстративного матеріалу до захисту (мультимедіа)

4.4.

Захист дипломної роботи

4.5.

Одержання зовнішньої рецензії на роботу

Підпис студента

Підпис наукового керівника

3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

Курсова робота є одним із видів наукової роботи, самостійним навчально-науковим дослідженням студента, виконується на кожному курсі з певної дисципліни або з двох-трьох дисциплін одного спрямування. Виконання курсової роботи має за мету дати студентам навички проведення наукового дослідження, розвинути у них навички творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, поглибленим вивченням будь-якого питання, теми навчальної дисципліни. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у ВНЗ України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Керівництво здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами профілюючих кафедр. Термін виконання курсових робіт визначається робочим навчальним планом.

Тематика курсових робіт з навчальних дисциплін щорічно затверджується кафедрою. Студентам надається право вільного вибору теми, при цьому використовуються різні матеріали: перспективні і поточні плани, бізнес-план, бухгалтерські і статистичні звіти, матеріали окремих відділів, дані оперативного обліку на конкретному підприємстві.

Процес виконання курсової роботи поділяється на декілька етапів, а саме:

— вибір теми курсової роботи;

— підготовка до написання курсової роботи;

— складання плану роботи;

— формування тексту курсової роботи;

— оформлення роботи;

— захист курсової роботи.

Активна робота з вибору теми починається зі спільної наради студентів і викладачів — наукових керівників. Доцільно при цьому врахувати актуальність теми для об’єкту дослідження, професійні інтереси студента й напрямок науково-дослідницької роботи, якщо він вже визначився раніше.

Вибираючи тему курсової роботи з тематики, запропонованої кафедрою, студент повинен зорієнтуватись у тому, щоб дослідження, здійснене в процесі розробки курсової роботи, можливо було продовжити в подальших наукових пошуках.

Назва курсової роботи повинна бути короткою, відповідати обраній спеціальності та суті дослідження. Виходячи з цього найбільш оптимальним варіантом назви курсових робіт будуть назви, що починаються словами «Обґрунтування», «Розробка…», « Аналіз».

Вибрана тема погоджуються з науковим керівником і затверджується на кафедрі. Подальше її змінення або коригування можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом.

У процесі підготовки до написання курсової роботи підбираються й вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Дієву допомогу студенту в цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання: газети, журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів.

Важливо підібрати джерела сучасної зарубіжної літератури.

Методика вивчення літератури, як основа наукового дослідження в курсовій роботі, залежить від характеру й індивідуальних особливостей студента — загальноосвітнього рівня й спеціальної підготовки, ерудиції та особливостей пам’яті, звичок і працездатності. Разом з цим є доцільним дотримання загальних правил опрацювання літератури. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, теоретичними статтями), а потім – прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, статтями про конкретні дослідження чи досвід господарювання тощо). Вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після опрацювання простіших (підручників).

Вивчення книг передує вивченню статей, давніших видань — найновіших джерел.

Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для курсової роботи, старанно обробляють, звертаючи особливу увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору й протиріч.

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел: автора, назва книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання, обсягу книги (номеру журналу), номеру сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті курсової роботи.

Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану курсової роботи.

План включає: вступ; 2–3 взаємопов’язані та логічно побудовані розділи, що дозволяють розкрити тему; висновки; список використаних джерел, додатки.

Самостійно складений студентом план обговорюються з науковим керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується.

Формування тексту курсової роботи відбувається шляхом систематизації й обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. До тексту вносяться тільки старанно підібрані й цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На цьому ж етапі виконуються обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці). У процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний чорновий варіант курсової роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються всі висновки й пропозиції.

Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Остаточне оформлення курсової роботи здійснюється у відповідності з вимогами, які детально описані в наступному параграфі стосовно виконання та оформлення дипломної роботи.

Виконана курсова робота у встановлений регламентом термін здається керівникові курсу й після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування. У своїй рецензії викладач зазначає позитивні сторони й недоліки курсової роботи, оцінює ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку й новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо змісту й оформлення роботи, а також робить висновок щодо допуску до захисту з попередньою оцінкою за чотирибальною шкалою. У разі незадовільної оцінки робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень рецензента. Вдруге робота здається з попередньою рецензією.

Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком, прилюдно, перед комісією. Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом головних проблем дослідження та їх вирішення, відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент отримує свою роботу, знайомиться з рецензією й готується аргументовано відповісти на зауваження й запитання. У процесі захисту членами комісії оцінюється глибина знань студентом досліджуваної теми, уміння вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Остаточна оцінка вноситься в відомість та залікову книжку студента й перезахисту не підлягає.

Курсова робота повинна бути логічно побудованою й мати характер цілісного й завершеного самостійного дослідження. Традиційно курсова робота має описово-розрахунковий характер і складається зі вступу, основної частини й висновків.

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зміст – це перелік заголовків структури роботи. Його розташовують безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті та чітко відображати завдання роботи.

Скорочувати заголовки у змісті або додавати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи.

Назви розділів повинні розкривати суть питання, що буде досліджуватись в цій частині. Можливі назви розділів: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ…, ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ…, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ… тощо.

Зразок змісту подано на рис. 1.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………………………..

3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації самоосвітньої діяльності школярів………………………………………………………………………………………………………………….

8

Психолого-педагогічні…………………………………………..………………………

8

1.2…………………………………………………………………………………………………………………………

1.3…………………………………………

РОЗДІЛ 2. Методика формування вмінь самоосвітньої компетентності учнів у навчанні біології………………………………………..

2.1……………………………

2.2. ……………………

2.3. ………………….

2.4….

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………………………

ДОДАТКИ

Додаток А …………………………..

Додаток Б ………………



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | Вперед → | Последняя | Весь текст




sitemap sitemap