Кушнір Наталія тести



Кушнір Наталія 53 група

Тести

РОЗВИТОК РОСІЙСЬКОЇ ФІЗІОЛОГІЇ

Доктора філософії і медицини в перше отримав російський вчений:

П. В. Посніков;

П. В. Возніцин;

М. В. Ломоносов;

О. М. Радищев.

Самостійна кафедра фізіології у Московському університеті була відкрита у році:

1716;

1724;

1726;

1776.

Перша класифікація смакових відчуттів була запропонована:

П. В. Посніков;

П. В. Возніцин;

М. В. Ломоносов;

О. М. Радищев.

Підручник «Фізіологія для слухачів» (у трьох томах) була написана:

М. В. Ломоносов;

О. М. Радищев;

О. М. Філомафітський;

Є. Й. Мухін.

У ХVІІІ найпоширенішим серед лікарів був підручник:

М. В. Ломоносов;

О. М. Радищев;

О. М. Філомафітський;

Є. Й. Мухін.

Свої лекції завжди супроводив демонстраціями на тваринах:

П. В. Посніков;

О. М. Філомафітський;

М. В. Ломоносов;

О. М. Радищев.

Шлункову фістулу собаки вперше було продемонстровано на лекції:

М. В. Ломоносов;

О. М. Радищев;

О. М. Філомафітський;

Є. Й. Мухін.

Основоположником порівняльної гістології і фізіології в Росії вважають:

Ф. В. Овсяннікова;

М. Г. Чернишевського;

І. М. Сєченова;

М. Є. Введенського.

Вперше встановив місце розташування судинорухового центру в довгастому мозку і описав межі:

Ф. В. Овсянніков;

М. Г. Чернишевський;

І. М. Сєченов;

М. Є. Введенський.

Явище центрального гальмування і сумації збудження в нервових центрах відкрив:

Ф. В. Овсянніков;

М. Г. Чернишевський;

І. М. Сєченов;

М. Є. Введенський.

Противником І. М. Сєченова був:

І. В. Ціон;

М. Г. Чернишевський;

І. П. Павлов;

О. О. Ухтомський.

Робота «Про вплив світла на шкірну чутливість» була написана:



Ф. В. Овсянніковим;

М. Г. Чернишевським

І. М. Сєченовим;

М. Є. Введенським

Периелектротон, “істеріозис” спінальних нервових центрів вперше описав:

М. В. Ломоносов;

О. М. Радищев;

М. Є. Введенський;

Є. Й. Мухін.

М. О. Миславський вивчав:

розташування дихального центру у ссавців;

впливу кори великих півкуль головного мозку на внутрішні органи;

 іннервацію гладеньких м’язів;

фізіологію дендритів;

рефлекторну регуляцію кровообігу.

О. Ф. Самойлов вивчав:

медіатори;

гуморальну регуляцію;

гальмування нервових центрів;

зорову систему.

Одним з творців електрокардіографії вважають:

Анохіна П. К. ;

Самойлова О. Ф.;

Бернштейна Н. С;

Сеченова І. М..

Рефлекторне кільце — термін використаний вперше:

Анохіним П. К. ;

Самойловим О. Ф.;

Бернштейном Н. С;

Сеченовим І. М..

Питання газообміну та харчування організму вивчав:

В. Ю. Чаговець;

М. М. Шатерніков;

О. М. Радищев.

Перша наукова доповідь В. Ю. Чаговеця мала назву:

«Про застосування теорії Арреніуса щодо електромоторних явищ на живих тканинах»;

«Кільцевий ритм збудження»;

“Про електричне і хімічне подразнення чутливих спинномозкових центрів жаби”.

Ім’я В. Ю. Чаговеця ввійшло в історію фізіології завдяки:

сформульованій іонній теорії біоелектрогенезу й конденсаторній теорії збудження;

введення терміну «рефлекторне кільце»;

вивченню гуморальної регуляції;

відкритті синапсу.

Засновником мембранології вважають:

М. М. Шатернікова;

О. М. Радищева;

В. Ю. Чаговця.

Про домінанту розробив учення:

О. О. Ухтомський;

О. Ф. Самойлов;

І. М. Сєченов.

Метод реєстрації електричних потенціалів шлунка розробив і ввів у практику:

М. М. Шатернікова;

О. М. Радищева;

В. Ю. Чаговця.

У відділлі загальної фізіології нервової системи Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця АН України було вивчено:

пасивний йоннийтранспорт;

функції йонних помп;

метод внутрішньоклітинної перфузії.

Державну премію СРСР П. Г. Костюку, О. О. Кришталю І. С. Магурі та В. І. Підоплічку було присуджено за:

цикл робіт «Дослідження іонних механізмів збудливості соми нервової клітини»;

відкриття електроенцефалографії;

вивчення фізіології кровообігу.

П. Г. Костюк і О. А. Кришталь описали:

натрій-калієву помпу;

механізм скорочення мязів;

вибіркову кальцієву провідність мембран соми нервових клітин.

В. І. Скок працював у галузі:

ендокринології;

фізіології серцево-судинної системи;

фізіології вегетативної нервової системи.

Методику ізоляції і реєстрації скорочення окремого м’язового волокна розробили:

Д. С. Воронцов, Ф. М. Сєрков, П. Г. Костюк;

В. І. Скок, П. Г. Костюк;

О. А. Кришталь.

Електричні реакції природи електрогенезу вивчали:

М. Ф. Шуба;

Н. Г. Кочемасова;

П. Г. Богач;

М. І. Гуревич.

Електричний зв’язок між клітинами гладких мязів виявив:

М. Ф. Шуба;

Н. Г. Кочемасова;

П. Г. Богач;

М. І. Гуревич.

ВІДПОВІДІ

1. 1.

2. 4.

3. 3.

4. 3.

5. 3.

6. 2.

7. 3.

8. 1.

9. 1.

10. 3.

11. 1.

12. 4.

13. 3.

14. 1, 2, 3, 4, 5.

15. 1, 2.

16. 2.

17. 2.

18. 2.

19. 1.

20. 1.

21. 3.

22. 1.

23. 3.

24. 1, 2, 3.

25. 1.

26. 3.

27. 3.

28. 1.

29. 1. 2. 3, 4. 30. 1.








sitemap
sitemap