День пам039-яті та надії_25559



Тема. «День пам’яті та надії». Мета: формувати ключові життєві компетентності, почуття патріотизму та національної самосвідомості ; дати уявлення про День визволення України від німецьких загарбників; виховувати почуття поваги до історичного минулого українського народу

Форма заняття: розповідь. Обладнання: малюнки та слайдова презентація, муз.запис.

Література: Великая Отечественная война 1941 – 1945. (Энциклопедия). — М., 1985.

Подвіг Народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. -електронний банк документів.«Історичні хроніки військового часу» — збірка фотоматеріалів Великої Вітчизняної війни. План проведення заняття

І.Організація початку заняття.

ІІ.Повідомлення теми заняття.

ІІІ. Основна частина.

3.1. Розповідь учителя та перегляд слайдів 1-10 .

3.2.Фіз.хвилинка.

3.3. Розповідь учителя та перегляд слайдів 11-12.

3.4. Бесіда.

3.5.Розповідь учителя та перегляд слайдів 13-18.

3.6.Хвилина мовчання.

ІV.Підсумок.

Зміст заняття



І.Організація початку заняття.

Доброго дня, діти! Дзвоник всім нам дав наказ:

До роботи швидше в клас!

Біля парти станем чемно –

Плине час хай недаремно.

Будемо уважні і старанні всі.

Сядемо рівненько на місця свої.

ІІ.Повідомлення теми заняття.

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. (мал..1).Не зникне в пам’яті людській великий подвиг і велика трагедія нашого народу — його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Наш сьогоднішній урок мужності, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни- це лише маленька часточка великої пошани полеглим.

Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.



ІІІ. Основна частина.

3.1. Розповідь учителя та перегляд слайдів 1-10.

Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед ветеранами війни, тим кому пощастило пройти через битви і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях — сивина, але вони пам’ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.(мал..2)

Ідуть роки, але війна не забувається. Знову і знову озивається вона у свідомості поколінь, тривожить уяву, змушує замислюватися над трагедією і подвигом нашого народу.

Існують події, дати та видатні постаті, ім’я яких залишаються назавжди в історії . Про них пишуть книги, розказують легенди, про них пишуть пісні, їм присвячують кінострічки. А головне, про них пам’ятають, бо саме ця пам’ять передається із покоління до покоління, не даючи померкнути славі тих героїчних подій.

9 травня — ми будемо святкувати День перемоги. Закінчилася війна. Війна, яка забрала з життя більш ніж 20 мільйонів людей, війна, яка залишила міста та села в руїні, знищила заводи та фабрики, залишила сиротами сотні тисяч дітей.

3.2.Фіз.хвилинка.

Стали струнко,мов солдати

Не хотілося,щоб спати.

Руки вгору підняли,

Опустили й потрясли.

Наші ніженьки замліли,

Тож на раз,два,три-присіли.

Потім всі швиденько встали

І разом закрокували.

Навкруг себе покрутились

І за парти всі вмостились.

3.3. Розповідь учителя та перегляд слайдів 11-12

22 червня 1941 року мирне життя радянських людей було зворушене оголошенням, яке , наче сполохом, охопило країну. Голосом найвідомішого диктора – Левітана було оголошено про початок війни. Мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань. У ту страшну літню ніч у всіх школах країни були випускні бали. Але не судилося випускникам здійснити свої мрії, бо увірвалася війна у їхнє молоде життя. І на ранок після випускного балу їм прийшлося перетворитися на солдатів і зі зброєю у руках захищати свою Вітчизну.

Цвіла земля, поля колосували,

Всі мріяли про світле майбуття.

Та миттю все зчорніло від фашистської навали,

Прийшла страшна, безжалісна війна.

На захист Батьківщини стали всі,

Хто зброю у руках тримать могли.

Війна — це 4 роки кровопролитних боїв, це 1418 безсонних днів та ночей. Війна – це на кожні 2 метри по 22 загиблих. Війна – це 13 загиблих щохвилини. За роки війни було повністю зруйновано 1710 міст та 70 000 сіл, спалено 6 млн. будинків.

На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам’ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян.

Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля.

Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди, їх не щадила війна.

На захист Батьківщини піднялися і дорослі, і діти. У ці страшні часи діти нарівні з дорослими воювали, працювали на військових заводах, допомагали в шпиталях та лікарнях. Але найтяжчий тягар ліг на плечі жінок, бо саме жінки проводжали своїх чоловіків, саме вони чекали їх до останнього, саме вони отримували поховальні листи на своїх синів.

3.4.Бесіда.

— Коли радянський народ дізнався про початок війни?

— Скільки років тривала війна?

— Як жінки та діти допомагали солдатам?

— В якому році червоний прапор замайорів над рейхстагом, як символ перемоги радянських військ ?

3.5.Розповідь вчителя та перегляд слайдів 13-18.

В 1945 році Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини — міста Берліна.З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція. Радянські війська нанесли кілька сильних ударів та розбили берлінське угрупування противника .Над рейхстагом замайорів Червоний прапор, який символічно став прапором Перемоги над фашизмом. (мал..3)

3.6.Хвилина мовчання.

Діти, вічний вогонь не згасає , як не згасає людська пам’ять про загиблих воїнів. Ми з вами хвилиною мовчання вшануємо, тих хто загинув в кривавих битвах.(мал..4)

Перед трагічною хвилиною мовчання



словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодніДізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам’ять вшанувати мовчанням.

ІV.Підсумок.

Багато лиха наробила війна, але не зважаючи ні на що ,наш народ переміг. День перемоги — це величне свято для усієї держави. Ви, молоде покоління, повинні вшановувати пам’ять тих, хто загинув, повинні віддячувати тим, хто залишився живий, ви маєте зробити все необхідне, щоб подібне лихо ніколи не повторилося. . Дорогі діти! Завжди пам’ятайте, що ваше дитинство щасливе, тому що є у нашій країні мир та спокій. Ростіть здоровими та слухняними, та збережіть цей мир.








sitemap
sitemap