Тести-цив.ігосп.зак-вство



Тести

з дисципліни;

«Цивільне і господарське законодавство»

студентки 311 групи

Шинкарюк Аліни

І. Приватне та публічне право як складові системи права

1.Сукупність правових норм різних галузей права, предметом регулювання яких є відносини у сфері реалізації державних (суспільних) інтересів – це сфера:

а)приватного права;б) адміністративних відносин;

в) публічного права.

2. Які ознаки цивільного права не відносяться до публічного права:

а) регулюють відносини між нерівними, юридично підпорядкованими суб’єктами;

б) в більшості застосовується імперативний метод регулювання;

в) і регулюють рівносторонні відносини між рівними, юридично непідпорядкованими суб’єктами.

3. Право особи вимагати певні речі в іншої особи з можливістю передавати це право третій особі – це:

а)майнове право;

б)особисте право;

в)нематеріальне право.

4. Обсяг прав і обовязків, які кореспондують один одному учасники цивільних правовідносин – це:

а)метод цивільного права;

б)зміст цивільно-правового регулювання;

в)предмет цивільних правовідносин.

5. Які з ознак характеризують немайнові відносини:

а)результат робіт та послуг;

б)має економічний зміст;

в) не можуть бути відчужені від власника.

ІІ. Загальна характеристика цивільного законодавства.

1.Формалізовані відносини, захищені нормами цивільного права. Забезпечують можливість застосування засобів примусу, а їх захис здійснюється переважно через позовну форму в суді – це:

а)юридичні факти;

б)компенсаторність захисту;

в)об’єкт правового зв’язку.

2. Дебітор – це:

а)боржник, на якого покладені обов’язки;

б)активний суб’єкт права;

в)фізична особа.

3.Матеріальні або нематеріальні блага, з приводу яких виникають суб’єктивні права та юридичні обов’язки – це:

а)зміст цивільних правовідносин;

б)суб’єктивне право;

в)об’єкти цивільних правовідносин.

4.Оберіть вірну класифікацію цивільно — правових відносин, в залежності від цілеспрямованості:

а)регулятивні, охоронні;

б)активні, пасивні;

в)прості, складні.

5.Надайде визначення юридичним вчинкам:

а)явища, що відбуваються не залежно від волі людини;

б)правомірні дії суб’єктів цивільно-правових відносин, за якими закон пов’язує певні юридичні наслідки;

в)факти, що відбуваються за волею людини, отже є наслідком волевиявлення.

ІІІ. Правочини. Представництво і довіреність.

1.Правочини, в яких визначено момент виникнення у його сторін прав та обов’язків, тривалість його існування та момент припинення – це:

а)односторонні правочини;

б)строкові правочини;

в)безоплатні правочини.

2.Правочини, що не містять відкладальних або скасувальних умов – це:

а)каузальні правочини;

б)реальні правочини;

в)безумовні правочини.

3.Яка з даних форм правочину полягає в фіксації змісту в одному чи декількох документах:

а)конклюдентна;

б)письмова;

в)шляхом мовчання.

4.Особа, якій представник може надати свої повноваження повно або частково – це:

а)замісник;

б)3-тя особа;

в)довіритель.

5.Оберіть види представництва:

а) добровільне, обов’язкове;

б)договірне, безумовне;

в)комерційне, передоручення.

ІV. Загальна характеристика особистих майнових і немайнових прав.

1.Свобода фізичних осіб визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя та свобода від стороннього втручання – це:

а)форма особистих немайнових прав;

б)зміст особистих немайнових прав;

в)умова особистих немайнових прав.

2.Власність – це:

а)прояв суспільних відносин з приводу привласнення матеріальних благ;

б)належність тільки інтелектуальних прав особі;

в)майно, передане юридичними особами засновниками.

3.Суб’єктом права інтелектуальної власності є:

а)засновник;

б)творець;

в)володілець.

4.Об’єктами авторського права є:

а)автомобіль, твори науки;

б)твори мистецтва, засоби захисту;

в)твори літератури, комп’ютерні програми.

5.Об’єкти інтелектуальної власності, створені з метою їх подальшого розповсюдження – це:

а)суміжні права;

б)власні права;

в)індивідуальні права.

V. Зобов’язальне право

Зобов’язальне право складається з таких частин:

а) загальної та окремої;

б) загальної та спеціальної;

в) тільки зі спеціальної.

2. Норма зобов’язального права, яка координує відносини в непорушеному стані – це:

а) регулятивна;

б) охоронна;

в) контрольна.

3. Зобов’язання, в яких обсяг прав та обов’язків встановлюється у загальному вигляді – це:

а) зобов’язання з певним змістом;

б) алеаторні зобов’язання;

в) прості зобов’язання.

4. Субсидіарні зобов’язання – це:

а) коли кожний боржник зобов’язаний виконати певну частину зобов’язань;

б) перерозподіл обов’язків між боржниками;

в) їх виконує додатковий боржник, якщо не може виконати основний.

5. Види зобов’язань залежно від визначеності предмета бувають:

а) персоніфіковані, не персоніфіковані, грошові;

б) з конкретним предметом виконання, альтернативні, факультативні;

в) договірні, не договірні.

VI. Договірне право (1)

Принцип договору, який говорить про те, що безмежна свобода може обернутися свавіллям – це:

а) принцип обов’язковості;

б) принцип вільності;

в) принцип обмеження.

2. Договір, в якому одна сторона підприємницької діяльності взяла на себе обов’язок здійснювати виготовлення товарів та надання послуг кожному, хто до неї звернеться – це:

а) публічний договір;

б) відкритий договір;

в) умовний договір.

3. Чи має пропозиція договору містити певні вимоги?

а) ні;

б) так;

в) залежить від суб’єкта.

4. У договорі купівлі – продажу якщо строк передачі продавцем речі не визначений, то він становить:

а) 14 днів з моменту пред’явлення вимоги;

б) 28 днів з моменту підписання договору;

в) 7 днів з часу пред’явлення вимоги.

5. Предметом договору про користування майном може бути:

а) річ, що визначається індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні;

б) майнове право, що передається у використання і право на отримання дивідендів;

в) обидві відповіді вірні.

VII. Договірне право (2)

1. Що не є ознакою договору про виконання робіт.

а) виконання роботи підрядником на власний ризик;

б) підрядник не має право підвищувати плату, якщо предмет договору був знищений до здачі;

в) підрядник має право вимагати підвищення плати, якщо предмет був знищений до здачі, не беручи до уваги всі інші вимоги договору.

2. Особа замовника визначається як:

а)той, хто виконує роботу згідно з договором;

б) той, хто приймає роботу згідно з договором;

в) той, хто фінансує витрати.

3. За результат субпідрядника відповідальний:

а) замовник;

б) субпідрядник;

в) підрядник.

4. Предмет договору про надання послуг зі зберігання – це:

а) це результат зберігання речі ;

б) місце, де зберігається предмет згідно із договором;

в) не має правильної відповіді.

5. Результат діяльності перевізника (переміщення вантажу у просторі) – це:

а) об’єкт договору про переміщення;

б) предмет транспортного договору;

в) сутність транспортного договору.

VIII. Договірне право (3)

1. Посередницькі послуги – це:

а)договірні додаткові послуги між замовником і виконавцем, які виконує замовник;

б) у наданні яких бере участь третя сторона, яка виступає посередником між замовником і виконавцем;

в) договірні додаткові послуги між замовником і виконавцем, які виконує виконавець.

2. Яку з функцій, перелічених нижче, не виконує посередник:

а) фактичного характеру;

б) умовного характеру;

в) юридичного характеру.

3. Яка функція повинна обов’язково бути присутня як важлива правова ознака змісту повіреного представництва:

а) юридичного характеру;

б) організаційного характеру;

в) всі функції є обов’язковими.

4. Надайте визначення зовнішнім відносинам посередництва:

а) відносини посередника з третьою стороною, в яких посередник зобов’язується зробити в інтересах довірителя юридично-значимі дії від свого імені;

б) відносини з третьою стороною, в яких посередник виступає як самостійний правосуб’єкт і здійснює юридично значиму дію без врахування інтересів довірителя;

в) відносини повіреного з довірителем про предмет договору: послуги посередницького характеру.

5. За умов, коли одна зі сторін договору за дорученням іншої за плату чинить 1 чи кілька правочинів і виступає фахівцем з продажу певних товарів – це:

а) договір позики;

б) договір про надання фінансових послуг;

в) договір комісії.

IX. Загальна характеристика господарського законодавства

1. Господарські відносини, що використовують в процесі реалізації і здійснення господарських процесів між суб’єктами у сфері господарювання – це:

а) господарська діяльність;

б) предмет господарського законодавства;

в) сутність господарювання.

2. Господарське право – це:

а) комплексна галузь права, що містить в собі норми приватного і публічного права, що регулюють господарську діяльність;

б) сукупність правових норм, що регулюють організаційні відносини управління економікою, майнові та інші відносини щодо виробництва і реалізації продуктів для отримання прибутку або господарське забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів.

в) вірні відповіді а і б.

3. Учасниками господарських відносин є:

а) споживачі і суб’єкти господарювання;

б) споживачі, органи управління і суб’єкти господарювання;

в) органи управління і суб’єкти господарювання.

4. Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріальних і технічних умов їх функціонування і є господарським забезпеченням діяльності господарюючих суб’єктів – це:

а) некомерційна господарська діяльність;

б) благодійна діяльність;

в) опосередкована господарська діяльність.

5. Вид господарських відносин між структурними підрозділами суб’єкта господарювання – це:

а) господарсько-виробничі;

б) організаційно-господарські;

в) внутрішньо-господарські.

X. Державне регулювання господарської діяльності

1. Держава у відносинах з суб’єктами господарювання забезпечує:

а) підвищення конкурентоспроможності національного товаровиробника;

б) зобов’язує суб’єктів господарювання вести бухгалтерський облік і подавати фінансову та статистичну звітність;

в) вірні відповіді а і в.

2. Державне замовлення, державні резерви, ліцензування та квотування – це:

а) засоби державного регулювання господарської діяльності;



Страницы: 1 | 2 | Весь текст




sitemap
sitemap