ТЕСТИ ЗЕМ ПРАВО 2014 комісія



МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Науковометодичний центр аграрної освіти

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для заміру залишкових знань студентів

що навчаються за ОПП підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»

Навчальна дисципліна

«Земельне право»

2013

Тестові завдання підготовлено на виконання наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.08.2011 р. № 436 «Про підсумки незалежного заміру знань студентів (шляхом незалежного тестування)». Вони направлені на визначення повноти і якості відтворення студентами змісту навчання, що викладено в програмі навчальної дисципліни «Земельне право» для підготовки фахівців ОКР «бакалавр» напряму 6.080101 «Геодезія картографія та землеустрій» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України, затвердженої Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України 10 березня 2010 р.

Розробка тестових завдань здійснена робочою групою складі:

Возняк Р.П. – відповідальний, Львівський національний аграрний університет;

Корецький А.В. Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва;

Кузін Н.В. Сумський національний аграрний університет.

Рецензенти:

Кандидат юридичних наук, в.о. доцента кафедри права і підприємництва Львівського національного аграрного університету В.І.Андріїв

Заступник начальника головного управління Держкомзему у Львівській області І.М.Падляк

1.Предметом земельного права є:

майнові та немайнові цивільні відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників;

+ певна група суспільних відносин, що виникають у зв’язку з розподілом, використанням та охороною земель і регулюються нормами земельного права;

земельні відносини, що регулюються нормами цивільного та господарського законодавства;

майнові та адміністративні відносини у галузі використання та охорони земель.

2. Суб’єктами земельних правовідносин є:

тільки громадяни та юридичні особи України;

тільки громадяни України та інших країн;

+ учасники земельних відносин;

тільки громадяни, юридичні особи України, органи місцевого самоврядування та органи законодавчої влади.

3. Система земельного права — це:

+ сукупність нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини;

сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи;

сукупність юридичних норм, що регулюють тільки однорідні земельні відносини;

єдність принципів і функцій земельного права.

4. Інститутами земельного права є:

+ цивільно-правові та земельно-правові відносини, в які вступають громадяни, юридичні особи і держава;

історичні юридичні джерела регулювання земельних відносин;

правові норми, що регулюють діяльність сільськогосподарських підприємств;

правові норми, що регулюють діяльність лісогосподарських підприємств;

5. Закони приймає:

Президент;

Кабінет Міністрів України;

+ Верховна Рада України;

Міністерство юстиції.

6. Із наведених нормативних актів до законів України відносять:

+ Лісовий кодекс України;

Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок проведення інвентаризації земель»

Указ Президента України «Про Положення про Державне агентство земельних ресурсів України»;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок».

7. Офіційним виданням для законів є:

Збірники постанов Уряду України;

+ Офіційний вісник України;

Газета «Дело»;

Газета «Дзеркало тижня».

8. Постанова Кабінету Міністрів з питань регулювання земельних відносин приймається:

+ якщо це передбачено Законами України;

відповідно до норм Земельного кодексу;

з будь-яких питань земельного законодавства;

якщо ці питання не врегульовані земельним законодавством.

9. Основою власності в Україні є:

Закон України «Про форми власності на землю»;

+ Конституція України;

Закон України «Про власність»;

Акт проголошення незалежності України.

10. Суб’єктами права приватної власності на землю є:

+ громадяни та юридичні особи на землі приватної власності;

територіальні громади на землі комунальної і державної власності;

держава усіх форм власності;

іноземні юридичні особи на землі усіх форм власності.

11. Право власності на землю це право:

володіння і користування землею;

володіння і розпоряджання землею;

+ володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками;

використовування корисних властивостей земельної ділянки.

12. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року, земельні ділянки:

повертаються в розмірі норм земельного законодавства;

повертаються;

+ не повертаються;

не повертаються, але компенсується вартість землі за умови представлення відповідних документів;

13. Об’єктом права власності на землю є:

+ земельна ділянка;

землеволодіння;

угіддя;

землекористування.

14. Земля в Україні може перебувати:

лише у державній власності;

лише у комунальній власності;

лише у приватній власності;

+ у державній, комунальній і приватній власності.

15. Суб’єктами права комунальної власності на землю є:

громадяни України;

держава;

землекористувачі;

+ територіальні громади сіл, селищ, міст;

16. Суб’єктами права державної власності на землю є:

громадяни України;

+ держава;

землекористувачі;

територіальні громади сіл, селищ, міст;

17. Право власності на землю в Україні іноземні громадяни:

не мають;

мають на всі землі;

мають на землі сільськогосподарського призначення;

+ мають на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

18. Право власності на землю в Україні особи без громадянства:

не мають;

мають на землі без забудови за межами населених пунктів для підприємницької діяльності;

мають на землі сільськогосподарського призначення;

+ мають на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

19. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах:

лише на поверхневий (ґрунтовий) шар;

лише на водні об’єкти;

лише на ліси і багаторічні насадження на ній;

+ на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

20. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є:

громадською власністю;

+ комунальною власністю;

муніципальною власністю;

спільною власністю.

21. У державній власності перебувають:

усі землі України;

усі землі України, крім земель іноземних держав;

+ усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності;

усі землі України, в тому числі землі іноземних держав.

22. Суб’єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути:

громадяни;

юридичні особи;

+ районні та обласні ради;

сільські, селищні, міські ради.

23. Однією з форм власності на землю є:

колективна;

акціонерна;

сільськогосподарська;

+ державна.

24. У спільній частковій власності перебувають земельні ділянки:

подружжя;

співвласників жилого будинку;

членів фермерського господарства;

+ прийняті у спадщину двома чи більше особами.

25. Суб’єктами спільної сумісної власності на земельні ділянки можуть бути:

+ подружжя;

підприємства;

державні органи;

сільські, селищні, міські ради.

26. Суб’єктами права власності на землі державної власності є:

+ держава в особі органів виконавчої влади;

юридичні особи державної форми власності;

релігійні організації;

юридичні особи державної форми власності, релігійні організації.

27. Іноземні громадяни та особи без громадянства приймати земельні ділянки у спадщину:

не можуть;

+ можуть;

можуть окрім земель сільськогосподарського призначення;

можуть окрім земель сільськогосподарського призначення та земель лісогосподарського призначення.

28. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є:

+ комунальною власністю;

державною власністю;

приватною власністю;

колективною власністю.

29. Суб’єктами права комунальної власності на земельні ділянки можуть бути:

виконавчі комітети сільських, селищних міських рад;

+ сільські, селищні, міські ради;

районні та обласні ради;

Верховна Рада України.

30. Підставами припинення права державної власності є:

+ передача земельної ділянки державної власності у комунальну власність;

забруднення землі;

конфіскація землі;

відкриття спадщини.

31. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, підлягають відчуженню:

+ протягом року;

протягом 6 місяців;



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст




sitemap
sitemap