Тести до МК2



Тема 6. Матеріально-технічне забезпечення

1. Матеріально-технічне забезпечення – це

а) сукупність планово-розрахункових документів, в яких обґрунтовується потреба в засобах виробництва і визначаються джерела їх поповнення;

б) процес прийняття та обґрунтування економічних рішень щодо забезпечення підприємства матеріальними ресурсами у відповідності до запланованих обсягів виробництва продукції;

в) процес забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовими виробами, які необхідні для виробничого і невиробничого споживання, відповідно до визначених потреб та у певні терміни;

г) оптимальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності.

2. Планування матеріально-технічного забезпечення – це

а) сукупність планово-розрахункових документів, в яких обґрунтовується потреба в засобах виробництва і визначаються джерела їх поповнення;

б) процес прийняття та обґрунтування економічних рішень щодо забезпечення підприємства матеріальними ресурсами у відповідності до запланованих обсягів виробництва продукції;

в) процес забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовими виробами, які необхідні для виробничого і невиробничого споживання, відповідно до визначених потреб та у певні терміни;

г) оптимальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності.

3. План з матеріально-технічного забезпечення – це

а) сукупність планово-розрахункових документів, в яких обґрунтовується потреба в засобах виробництва і визначаються джерела їх поповнення;

б) процес прийняття та обґрунтування економічних рішень щодо забезпечення підприємства матеріальними ресурсами у відповідності до запланованих обсягів виробництва продукції;

в) процес забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, готовими виробами, які необхідні для виробничого і невиробничого споживання, відповідно до визначених потреб та у певні терміни;

г) оптимальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності.

4. Встановіть послідовність етапів матеріально-технічного забезпечення:

а) вибір постачальників, визначення потреби у матеріальних ресурсах, здійснення закупівлі матеріальних ресурсів, транспортування матеріальних ресурсів, забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів, контроль поставок;

б) визначення потреби у матеріальних ресурсах, вибір постачальників, здійснення закупівлі матеріальних ресурсів, контроль поставок, транспортування матеріальних ресурсів, забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів;

в) вибір постачальників, здійснення закупівлі матеріальних ресурсів, транспортування матеріальних ресурсів, визначення потреби у матеріальних ресурсах, контроль поставок, забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів.

г) визначення потреби у матеріальних ресурсах, вибір постачальників, здійснення закупівлі матеріальних ресурсів, транспортування матеріальних ресурсів, контроль поставок, забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів.

5. План матеріально-технічного забезпечення складається з таких частин:

а) потреба в матеріальних ресурсах і баланс матеріальних ресурсів;

б) потреба в матеріальних ресурсах до витрачання і потреба в матеріальних ресурсах до постачання;

в) розрахунок потреби в матеріальних ресурсах; аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів; вивчення ринку сировини і матеріалів;

г) потреби в матеріальних ресурсах на виконання виробничої програми; потреба в матеріальних ресурсах на ремонтно-експлуатаційні потреби; потреба в матеріальних ресурсах на створення запасу.

6. Баланс матеріальних ресурсів складається із

а) потреби в матеріальних ресурсах;

б) джерелах покриття потреби в матеріальних ресурсах;

в) потреби в матеріальних ресурсах і джерелах покриття потреби в матеріальних ресурсах;

г) потреби в матеріальних ресурсах; джерелах покриття потреби в матеріальних ресурсах; переліку постачальників матеріальних ресурсів.

7. Потреба в матеріальних ресурсах для основного виробництва визначається за такими методами:

а) метод прямого рахунку; метод аналогії; за типовим представником;

б) метод прямого рахунку; метод аналогії; за типовим представником; метод динамічних коефіцієнтів;

в) метод прямого рахунку; за нормами обслуговування; метод динамічних коефіцієнтів;

г) за трудомісткістю виробничої програми; за нормою обслуговування; методом прямого рахунку; методом динамічних коефіцієнтів.

8. Потреба в змащувальних матеріалах визначається

а) виходячи із обсягу виробленої продукції норми витрати змащувальних матеріалів на одинцю виробленої продукції;

б) виходячи із кількості технічних обслуговувань і кількості ремонтів обладнання та норми витрати мастильних матеріалів на одне обладнання;

в) на основі заявок із ремонтного цеху;

г) виходячи із норми витрати змащувальних матеріалів на одну машино-годину роботи обладнання, планового фонду робочого часу обладнання та кількості обладнання.

9. Потреба у паливі на технологічні цілі визначається

а) методом прямого рахунку з врахування калорійного еквіваленту;

б) виходячи із площі цеху та норми витрати палива на 1 м2 площі;

в) виходячи із потужності обладнання, норми машинного часу на обробку одного виробу, обсягу виробництва;

г) потужності встановленого устаткування, планового фонду часу та ефективності використання устаткування по потужності та в часі.

10. Потреба в електроенергії на технологічні цілі визначається

а) методом прямого рахунку з врахування калорійного еквіваленту;

б) виходячи із площі цеху та норми витрати палива на 1 м2 площі;

в) виходячи із потужності обладнання, норми машинного часу на обробку одного виробу, обсягу виробництва та коефіцієнта втрати енергії в мережі;

г) потужності встановленого устаткування та планового фонду часу роботи устаткування.

11. Сировина, матеріали, паливо, які знаходяться на складах підприємстві і ще не вступили у процес виробництва – це

а) норма виробничого запасу;

б) підготовчий запас;

в) поточний запас;

г) виробничі запаси.

12. Матеріальні ресурси, які повинні знаходитися на складі підприємства на час приймання, розвантаження, складування та підготовки до виробничого споживання складають окремий вид запасу, який називається

а) страховим запасом;

б) підготовчим запасом;

в) поточним запасом;

г) виробничим запасом.

13. Запас матеріальних ресурсів, який забезпечує ритмічну роботу підприємства між двома черговими поставками, називається

а) страховим запасом;

б) підготовчим запасом;

в) поточним запасом;

г) виробничим запасом.

14. Запас матеріальних ресурсів, який забезпечує ритмічну роботу підприємства у випадку перебоїв у матеріально-технічному забезпеченні, називається

а) страховим запасом;

б) підготовчим запасом;

в) поточним запасом;

г) виробничим запасом.

15. Норма виробничого запасу має такі складові:

а) норма поточного запасу, норма страхового запасу, норма підготовчого запасу;

б) норма поточного запасу, норма страхового запасу, норма підготовчого запасу, норма транспортного запасу;

в) норма поточного запасу, норма страхового запасу, норма підготовчого запасу, норма транспортного запасу, норма сезонного запасу;

г) норма поточного запасу, норма підготовчого запасу, норма транспортного запасу, норма сезонного запасу.

16. Оптимальний розмір замовлення – це

а) матеріальні ресурси, які споживаються підприємством за один день;

б) запас матеріальних ресурсів, який забезпечує ритмічну роботу підприємства між двома черговими поставками;

в) матеріальні ресурси, що поставляються на підприємство за найнижчою ціною;

г) кількість матеріальних ресурсів, що закуповується одноразово у постачальника, при якій сума витрат на замовлення і зберігання матеріалів є мінімальною.

17. Максимальна кількість матеріалів, яка повинна бути відпущена зі складу до цеху на певний період часу для виконання встановленої виробничої програми – це

а) замовлення цеху;

б) транзитна партія поставки в цех матеріальних ресурсів;

в) ліміт цеху;

г) цеховий запас матеріальних ресурсів.

18. Які завдання не входять до завдань забезпечення матеріальними ресурсами виробничих цехів

а) вибір постачальників матеріальних ресурсів;

б) звільнення виробничих підрозділів від виконання невластивих їм функцій із постачання;

в) встановлення контролю за витратою матеріальних ресурсів з метою забезпечення та економного використання;

г) своєчасне, повне та комплектне забезпечення виробничих підрозділів підприємства матеріальними ресурсами.

19. Здійснення підготовки матеріальних ресурсів до виробничого споживання відбувається такими способами:

а) транзитним і пасивним;

б) централізованим і децентралізованим;

в) активним і пасивним;



г) централізованим, децентралізованим, активним і пасивним.

20. Постачання матеріальних ресурсів зі складу підприємства до виробничих підрозділів здійснюється такими способами:

а) транзитним і пасивним;

б) централізованим і децентралізованим;

в) активним і пасивним;

г) централізованим, децентралізованим, активним і пасивним.

Тема 7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

1. Виробнича потужність підприємства – це

а) необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу;

б) вартість всієї промислової продукції незалежно від ступеня її готовності;

в) максимальна здатність підприємства випускати за певний період часу продукцію визначеного асортименту, технічного рівня і якості при повному завантаженні обладнання;

г) обсяг продукції і послуг, який визначається попитом у процесі дослідження ринку й буде реалізований у плановому році.

2. Які із перерахованих факторів впливають на збільшення обсягу продукції при визначенні виробничої потужності:

а) кількість технологічного устаткування й виробничих площ; режим роботи підприємства;

б) технічний рівень устаткування; підвищення якості сировини й матеріалів;

в) впровадження прогресивної технології, підвищення кваліфікації робітників;

г) рівень досконалості конструкції виробів, що виготовляються.

3. Які із перерахованих факторів впливають на підвищення продуктивності технологічного устаткування при визначенні виробничої потужності:

а) кількість технологічного устаткування й виробничих площ;

б) рівень узгодженості продуктивності устаткування і пропускної спроможності різних робочих місць;

в) режим роботи підприємства;

г) підвищення якості сировини й матеріалів, впровадження прогресивної технології, підвищення кваліфікації робітників.

4. Виробнича потужність, яка відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді, називається

а) проектна виробнича потужність;

б) перспективна виробнича потужність;

в) середньорічна виробнича потужність;

г) діюча виробнича потужність.

5. Виробнича потужність, яка представляє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці, називається

а) проектна виробнича потужність;

б) перспективна виробнича потужність;

в) середньорічна виробнича потужність;

г) діюча виробнича потужність.

6. Виробнича потужність, яка показує його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, яка передбачена планом, називається

а) проектна виробнича потужність;

б) перспективна виробнича потужність;

в) середньорічна виробнича потужність;

г) діюча виробнича потужність.

7. Виробнича потужність визначається у таких одиницях виміру:

а) натуральних та умовно-натуральних;

б) натуральних і вартісних;

в) натуральних, умовно-натуральних, трудових, вартісних;

г) натуральних, умовно-натуральних, вартісних;

8. Вхідна потужність підприємства – 2300 од., у плановому році виводиться з дії виробнича потужність у розмірі 200 од., а вводиться в дію – 1500 од. Обчисліть вихідну виробничу потужність:

а) 4000 од.;

б) 3600 од.;

в) 3150 од.;

г) 3800 од.

9. Календарний фонд робочого часу обладнання – це

а) максимально можливий час роботи обладнання, який визначається кількістю календарних днів та кількістю годин роботи підприємства за добу;

б) максимально можливий фонд роботи обладнання з врахуванням режиму роботи підприємства;

в) максимально можливий час роботи обладнання при даному режимі роботи з урахуванням втрат часу на ремонт, налагодження і переналагодження обладнання протягом планового періоду;

г) максимально можливий час роботи обладнання, який визначається кількістю календарних та святкових днів.

10. Номінальний фонд робочого часу обладнання – це

а) максимально можливий час роботи обладнання, який визначається кількістю календарних днів та кількістю годин роботи підприємства за добу;

б) максимально можливий фонд роботи обладнання з врахуванням режиму роботи підприємства;

в) максимально можливий час роботи обладнання при даному режимі роботи з урахуванням втрат часу на ремонт, налагодження і переналагодження обладнання протягом планового періоду;

г) максимально можливий час роботи обладнання, який визначається кількістю календарних та святкових днів.

11. Плановий фонд робочого часу обладнання – це

а) максимально можливий час роботи обладнання, який визначається кількістю календарних днів та кількістю годин роботи підприємства за добу;

б) максимально можливий фонд роботи обладнання з врахуванням режиму роботи підприємства;

в) максимально можливий час роботи обладнання при даному режимі роботи з урахуванням втрат часу на ремонт, налагодження і переналагодження обладнання протягом планового періоду;

г) максимально можливий час роботи обладнання, який визначається кількістю календарних та святкових днів.

12. Виробнича потужність підприємства визначається

а) за потужністю цеху, який виробляє найбільшу кількість продукції;

б) за потужністю цеху, який виробляє продукцію з найбільшою трудомісткістю;

в) за потужністю цеху, який має найбільшу кількість обладнання;

г) за потужністю провідного цеху.

13. Виробнича потужність визначається шляхом

а) множення годинної продуктивності устаткування на плановий фонд робочого часу всього устаткування;

б) ділення годинної продуктивності устаткування на плановий фонд робочого часу всього устаткування;

в) ділення пропускної спроможності устаткування на трудомісткість виробничої програми;

г) множення планового фонду робочого часу на кількість устаткування в цеху.

14. На неперервно-потокових виробництвах виробнича потужність визначається шляхом

а) множення годинної продуктивності устаткування на плановий фонд робочого часу всього устаткування;

б) ділення пропускної спроможності устаткування на трудомісткість виробничої програми;

в) ділення планового фонду робочого часу потокової лінії на такт;

г) множення планового фонду робочого часу на кількість устаткування в цеху.

15. У серійному виробництві виробнича потужність визначається шляхом

а) множення годинної продуктивності устаткування на плановий фонд робочого часу всього устаткування;

б) ділення пропускної спроможності устаткування на трудомісткість виробництва виробу-представника;

в) ділення планового фонду робочого часу потокової лінії на такт;

г) множення планового фонду робочого часу на кількість устаткування в цеху.

16. Пропускна спроможність устаткування розраховується шляхом

а) множення годинної продуктивності устаткування на плановий фонд робочого часу всього устаткування;

б) ділення годинної продуктивності устаткування на плановий фонд робочого часу всього устаткування;

в) ділення пропускної спроможності устаткування на трудомісткість виробничої програми;

г) множення планового фонду робочого часу на кількість устаткування в цеху.

17. Коефіцієнт завантаження устаткування розраховується шляхом

а) множення годинної продуктивності устаткування на плановий фонд робочого часу всього устаткування;

б) ділення Трудомісткості виробничої програми на пропускну спроможність устаткування;

в) ділення пропускної спроможності устаткування на трудомісткість виробничої програми;

г) множення планового фонду робочого часу на кількість устаткування в цеху.

18. Баланс виробничої потужності складається із таких розділів:

а) аналізу виробничої програми; аналізу використання середньорічної виробничої потужності; планування коефіцієнту використання виробничої потужності; визначення можливого випуску продукції; порівняння виробничої потужності та проекту виробничої програми;

б) визначення коефіцієнта використання виробничої потужності; визначення потреби в обладнанні; виявлення необхідності в інвестиціях для нарощування виробничих потужностей;

в) визначається потужність на початок року; розраховується збільшення потужності у плановому періоді; зменшення потужності у плановому періоді; визначається потужність на кінець планового року;

г) порівняння виробничої потужності та проекту виробничої програми; визначення коефіцієнта використання виробничої потужності; визначення потреби в обладнанні; порівняння виробничої потужності та проекту виробничої програми.

19. Всі показники, які оцінюють використання виробничої потужності поділяють на такі групи:

а) екстенсивного використання обладнання; інтенсивного використання обладнання; інтегрального використання обладнання;

б) рівня використання потужності, рівня використання обладнання; впливу використання потужності на ефективність виробництва;

в) використання обладнання; завантаження обладнання; часу роботи обладнання;

г) екстенсивного використання обладнання; інтенсивного використання обладнання; інтегрального використання обладнання; рівня використання потужності; впливу використання потужності на ефективність виробництва.

20. Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування визначається шляхом

а) ділення фактичного обсягу випуску продукції на встановлену норму виробітку;

б) ділення фактичного обсягу випуску продукції на середньорічну виробничу потужність;

в) фактичного часу роботи устаткування на плановий час роботи устаткування;



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст




sitemap
sitemap