ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ без ком 2012 дпа



Управління освіти адміністрації Київського району

Харківської міської ради

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 164

Харківської міської ради Харківської області

Практикум з української мови

за темою «Формування орфографічної та пунктуаційної грамотності»

учня класу

___________________

прізвище, ім`я

Харків- 2013

Автор: Чайка Г.І., вчитель української мови та літератури, кваліфікаційна категорія «спеціаліст ІІ категорії»

Формат 60х84/16

Гарнітура Times New Roman

Друк офсетний

Папір офсетний

Тираж 40 примірників

ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ

1 Наші предки .

Слов..яни мовні і кул..турні наща..ки стародавн..ого народу який ми називаємо індо..європейцями. Отже історію Уукраїни треба було б починати не з нашої сучасної території а звідки..небу..ь із Ммалої Аазії степів Аалтаю Ппівнічного Ппричорномор..я чи іншого ареалу де визначат.. нарешті лінгвісти й археологи прабат..ківщину індо..європейців.

Можливий щоправда і дещо інший підхід що його один із українс..ких політичних діячів наївно але виразно визначив фразою Мми жили тут вічно. Можна вважати що ті хто тут жив у..продовж віків ну хоча б з неоліту і є «ми».

Що таке взагалі в історії «ми».. До якої глибини віків як далеко в часі правомірно говорити про народи..попередники «ми» ? Що спільного у тих хто обробляв українс..ку землю пр…мітивними мотиками тисячі років тому з нами с..огоднішніми жителями міст і сіл Уукраїни..

Єединої для всіх випадків відповіді на це запитан..я не..має. Зміна населен..я може бути повною супроводжуватися витіснен..ям або винищен..ям корін..их мешканців. Вона може бути частковою і супроводжуватися асиміляцією місцевого населен..я. Саме тому прагнен..я відшукати втрачених фізичних праотців має сенс.

(160 слів) За М. Поповичем

2 Батько нашої історії ;

Нестор прийшов до Ккиєво..-Ппечерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут щоб стати не тільки монахом..чорнори..цем а й бат..ком українс..кої історії. Історики сходя..ся на тому що він був надзвичайно освіченою людиною добре знався і на давньо..руських і на іноземних літописах які читав в оригіналі.

Нестора часто називают.. літописцем. Це так він справді вів літопис але правил..ніше його називати письмен..иком та істориком. І не просто першим професійним істориком Ррусі а бат..ком усієї нашої історії. Він дотримувався літописних форм і хронологічного викладу подій але прагнен..я висловитися ширше й докладніше диктувало йому числен..і вставні оповіді в ..Пповісті минулих літ… Пригадаймо наприклад історію жит..я і смерті віщого Оолега або розправу княгині Оол..ги з жителями міста Ііскоростеня.

Нестор звів в одне ціле літописи створені попередниками творчо опрацював їх і з..під його невтомного пера вийшла цілісна тематично завершена книга яка не тільки дає уявлен..я про те..«звідки пішла Рруська зземля і хто в ній най..перший почав княжити.., а й читає…ся як справді захоплююч..й художній твір на теми нашої історії.

(163 слова) За М.Слабошпицьким

3. Майбут..ні засновники Ккиєва

Три красені мов три тугих молодих дубпки! Такі схожі й такі не..однакові. Ось по праву руку стоїть Ккий най..старший. Надія і гордість ус..ого роду. Високий ставний широкоплечий. Засмагле рум..яне облич..я. Одвертий погляд голубих очей завжди теплих і ласкавих та в гніві не..схитних і твердих мов кремін…

Посередині Щщек. Він середул..ший… Ох цей Щщек! Не..хлопець а вогон..! Гарячий запал..ний просто не..самовитий! Нікому не..змовчить навіт.. бат..кові… За..те який удатний до співу до музики заспіваєе на Рросі луна відгукне…ся на Ддніпрі. Краще за н..ого ніхто не..заграє на сопіл..ці. Без н..ого хлопбці й дівчата не..розкладают.. Ккупал.ьських вогнищ, не..водят.. хороводів не..пускают.. вінків по річці… А зараз він такий сумирний! Схилив покірно гарну кучеряву голову що полискуєе свіжою бронзою опустив до..долу очі.

Хорив має сімнадцять літ. У припухлих губах- дитяча наївніст.. а в очах таких синіх як весняний ряст не..збагненний подив ніби він у..перше побачив світ. Однак не..зважаючи на молодіс..т.. він має дужі й умілі руки кує залізо і виготовляеє серпи.

(161 слово) За В. Маликом

4 Прощан..я з богами

Був ден.. великий по він..ця залитий сонцем. Співало птас..во по садах і зсхилах сріблом світився і вигравав Ддніпро незмін..о пахло медами влежаними грушами..дичками дозрілим літом що купалося у травах і (д)зеркал..них водах не..порочних дів — Ллибіді Гглибочиці Ппочайни рідних дочок дідича Ддніпра. Їхня врода й чистота були такі не..порочно..дитин.і що навіт.. качки не..колотили тіеєї (д)жерелиці. Річкові чайки зрідтка торкалися крилом того син..ого срібла та ще якас.. ластівка нап..еє…ся його і стрімко подаст..ся геть щоб навітд.. тін.. від неї не..впала в ту чисту глибін…

У Ккиєві стояв гул як у лісі де валяли дерева. На..горі на схилах рубали ідолів сзкидали в одну купу й палили. Полум..я зслітало аж у підтнебес..я а дими виїдали очі. Перуна ж прив..язали мотузкою коневі до хвоста і волочили від Ккняжої гГори а далі по Бборичевому уУзвозі до Рручая. Дванадцят.. мужів ішли поруч і били його палицями. Ручаеєм п..р..правили до Ддніпра хвилі підтхопили ідола й понесли рікою.

Стояв лемент по всьому місту Ккия. Чорно кляли князя волхви жерці…

(163 слова) За К. Мотрич

5. Князь Яярослав

Князь Яярослав сидів над гарним озерцем схожим на синювату латочку серед старих білих беріз. Сидів уже давно не..помічав що його чоботи саджені по швах і на підборах самоцвітами глибоко вгрузли в м..яке дерновин..я шкіра розсмокла.

Ноги князеві власне викупувалися у воді але він того не..зауважував а може так було ще й ліпше бо холод відтягував пекучі думки.

Байдуже вдивлявся у гладін.. оз..речка бачив у ній своеє відбит..я міцна голова на зашироких пл..чах важшких мов камін..их не..гарне суворе облич..я з в..ликим м..ясистим носом глибоко сховані під кудлатими бровами очі з гострим поглядом.

Бачив себе і не..бачив бо не..любив таких росзглядин знав про свою не..вродливіст.. про холодні очі про камін..у суворіст… свого облич..я.

У воїв і книжників холодні очі. А він був книжник ще з тих літ коли не..порушно лежав у материних покоях. Він ховався зі своїм нещастям від веселих безтурботних здорових людей за книги. Читав про страждан..я про велико..мучеників про подвиги про великі діян..я великі пристрасті великі зради і цього досит.. для н..ого.

(166 слів) За П. Загребельним

6 Історія

Історія однозначно світдчит.. про те що най..не..похит..ніші для сучасників тіеєї чи іншої епохи реалії жит..я можут.. сзникати зовсім або п..р..живати не..ймовірні метаморфози. Так одні колись ні..кому не..відомі міста й країни набувають великого значен..я й когут..ності ін…ші відходять.. у небут..я або ж втрачают.. свою колишню велич…

Скажімо па початку сімнадцятого століт..я на карті світу не..було такого міста як Нн..ю..Ййорк що с..огод..ні є фінансовим центром ус..ого с..віту. Тіл..ки тисяча шіс..сот двадцят.. шостого року гол..андс..ка компанія заснувала на тер..торії племені ірокезів мален..ке містечко май бут..ній нН..ю..Ййорк. Хто тоді знав про н..ого? А приблизно в той самий час зійшла нанівец.. війс..кова й торгова могут..іст.. володарки морів блискучої Ввенеції з її не..п..реможним флотом і п..р..повненими золотом банками. Успіх тоді обертався навколо Ппарижа Ллондона Аамстердама Ввідня. Остан..і два міста не..зберегли до наших часів свій тодіш..ній світовий вплив.

С..огод..ні все т..че усе змінює…ся так швидтко як ні..коли раніше. Однак сучасники не..здатні помічати й адекватно оцінювати ці зміни. А отд згодом історики майбут..н..ого все оцінят.. і росзкладут.. по полицях.

(165 слів) За К. Ґудзик

7 Українс..ка націонал..на ідея

Спіл..на свідоміст.. українс..кого народу повіл..но але все ж формуеєт..ся на наших очах силою обставин його т..р..торіал..ної, економічної мовної і кул..турної зібраності. Йдуч.. на..зустріч одна одній шануюч.. одна одну п..р..ймаюч.. одна від одної р..гіонал..ні традиції патріотичного змісту усі Уукраїни від Ззакарпа…..кої до Сслобожанс..кої обов..язково зійду..ся в українс..кій ідеї і об..єднают….я в не..розривній єедності нашого народу.

Це альфа й омега українс..кої ідеї зстворити націю об..єднану не..лише історичною пам..ят..ю мовою кул..турою а й залучен..ям кожного громадянина до реалізації своїх здібностей до конкретної праці на будівництві д..мократичного суспіл..ства і націонал..ної держави.

Зсберегти й зміцнити почут..ям бат..ківщини свою державу це завдан..я нашої інтелектуал..ної і політичної еліти зрештою завдан..я нашого народу якщо він хоче бути націєею успішно конкурувати з могут..німи сусідами в усіх сферах життя.

Тіл..ки українс..ка держава у якій домінуватиме національна ідея дасть нашому народові світлу будущшину і не..вмирущість. Тіл..ки за умови тривалого не..обриваного існуван..я українс..кої держави не..поділ..ніст.. Уукраїни та її сув..р..нітету стане морал..ним законом і не..заперечною істиною для наших громадян і для вс..ого с..віту.

(161 слово) ЗаД.Павличком

8 Символіка українс..кого прапора

У нашому синьо..жовтому прапорі відбита ідея у якій синій колір пов..язаний із водою і понят..ями ..нижній.. ..земний.. ..жіночий.. ..лівий.. а жовтий із вогнем і понят..ями ..верхній.. ..небесний.. ..чоловічий.. ..правий… Коли жодна з цих стихій не..п..р..важаеє і вони гармонійно поеєдна..ні маеє місце світова й суспіл..на рівновага пануеє злагода. Саме ця ідея закладена в нашому д..ржавному прапорі який творять.. дві рівно..великі половинки синя і жовта символи води й вогню.

Ці дві когут..ні і протилежні природні стихії поеєднуючись творять.. жит..я а на барвному рівні поеєднан..я син..ого і жовтого кол..орів дают.. колір жит..я з..л..ний. П..р..важан..я якоїсь стихії води чи вогню пр..зводит.. за первісними уявлен..ями до природних катаклізмів лихоліт..ь.

Якщо виходити з уявлен.. наших пращурів барвні половинки нашого прапора мают.. росзташовуватися інакше верхня половинка жовта а нижня синя. Саме під такими прапорами українці брали участ.. у націонал..но..визвол..них змаган..ях за свободу й не..залежніст.. рідного краю. Пояснен..я син..ьої барви як неба а жовтої як достиглих пшеничних ланів пізніше п..р..осмислен..я коли істотно пр..забулося первісне сакрал..не значен..я цих кол..орів.

(161 слово) За С. Наливайком

9 Зв..язок поколін..

Єе в Уукраїні такі унікал..ні місця що одніеєї їхн..ої мал…овничос..ті в бутдь..який с..зон а надто в пору буян..я зелені достат..н..о щоб назавжди пр…ворожити серце й душу адже з висоти пташиного лету на десятки кілометрів видно світ на всі його чотири сторони. А відчут..я простору породжуеє почут..я щас..тя. А ще як на до..дачу земля ця овіяна л..гендами козац..кої минувщшини…

Шар..гора що на Пполтавщині стометрової висоти видовжене плато яке знизу омиває…ся водами Ппсла. Багато подій за майже тисячоліт..я знали Шшар..гора й сотен..е козац..ке містечко Гговтва. Зокрема навесні 1638 року гет..ман Ззапорозької Ссічі Яяків Оострянин росзгромив тут пол..с..ко..шляхетс..ке війс..ко на чолі з корон..им гет..маном Ммиколою Ппотоц..ким. На початку червня вже кіл..ка років поспіл.. на Шшар..горі відбуваеєт..ся с..вято козац..кої слави ..цЦілюще Дджерело.. куди з…ї….жаю…ся числен..і гості.

У концерті берут.. учас..ть художні колективи. Проходит.. видовишщне театралізоване дійство козацькі бої реконструкція баталій з яничарами. Усі охочі можут.. скуштувати козац..кого кулешу. А велика кіл..кіст.. учасників народного гулян..я у вишиванках і козац..ких строях наочне сві..чен..я органічного зв..язку поколін…

(160 слів) Л. Кучеренко

10 Любов до о..чого краю

З чого починаеєт..ся любов до о..чого краю?.. Біліеє росзквітла гречка де..не..де підсинена волошками та ще сзжовтіла від суріпки а над нею а в ній з..рідка прокочуеє..ся бджолин..ий звук.

Гречка біліеє м..яко вона ще молода її зеленого лис..тя ще не..торкнулася осін.. своїм умілим квачиком і не..визолотила його. А навколо гречки вже все покошено і блідо..жовті пр..садкуваті ож..реди двома в..летен..с..кими кр..жинами застигли на стер..ні. Добрий од неї йде дух хлібний дух достиглого збіж..я.

Ген по згірку темно..зелено пр…чаївся гайок а самий верх згірка віл..ний од дерев там либон.. щось було засіяно а тепер сзкошено й стерня ясна свіжа немов ще чистішою здає..ся вона від син..ого неба що пр…хилилося до неї своїми широкими груд..ми.

На все це дивиш..ся усе це вбираєш.. у себе сповнюєш..ся високіс..тю простору що облягаеє тебе і відчуваєш.. що ти не в силі не..любити цей рідний куток землі що ця любов.. стоїт.. клубпком у твоеєму горлі й ти не..годен той клубок проковтнути.

Звідки й коли приходит.. ця любов до рідної чорної землі?

(166 слів) За Є. Гуцалом

11 Київ .. столиця Уукраїни

Коли мені кажуть ..Ккиїв.. я бачу Ддніпро. Стояч.. на Вволодимирс..кій гГірці я хвилююся над не..осяжним простором що відкриває…ся моїм очам і в мене таке відчутт…, неначе я птах немов..би лечу я росзпластавш.. руки..крила.

Колис.. наш прашщур отак зупинився на кКиївській Ггорі над Бборичевим Уузвозом і теж зазнавш.. певне отакого дивовижного почут..я падін..я..пол..оту сподобав це місце. А може вибрав він Ккиївську гГору тому що з неї най..ліпше було виглядати і червоні лодії що йшли Ддніпром і чорні човники древлян які і сзпускалися Ддесною.

Коли кажуть ..Ккиїв.. я бачу загадткові кам..яні будинки з..лені скверики горбаті вул…чки і широкі площі Вволодимира й затінені липами вулиці Ппечерська чарівні Ссолом..янку і Ттатарку.

Коли кажуть ..кКиїв.. я бачу як рано..вранці квапи…ся сучасний Ккиїв на роботу в незлічен..і установи цю неодмін..у належніс..ть столиці.

Є міста у яких минуле біл..ше значиміше ніж нинішніс..ть є міста що лише ждут.. свого май бут..н..ого. Київ гармонійно поеєднуеє в собі всі три виміри часу. Київ вічно..молодий він у русі у не..впин..их змінах.

(158 слів) За П. Загребельним

12 Сер..це Уукраїни

Тільки уУкраїнець може зрозуміти справж..ню вагу слова ..Ккиїв… Київ це не..просто столиця. Київ це вузол яким тисячоліть..ня історія зв..язала два континенти Єевропу й Аазію.

Велико..княжий пр…стол володін..я якого простягалися на схід до Ддону й на захід до Ссяну змаган..я з Ввізантіеєю за першіст.. над Ччорним Мморем походи Ссвятослава Ххороброго і нарешті монгол..с..кі навали це сві..чен..я того що не..будть у той час на Ддніпрі Ккиєва не..було б на Ввіслі Ккракова на Ввлтаві Ппраги. Під руїнами Ккиєва поховані здобутки лише того народу що репрезентував Ккиїв. Під руїнами золото..верхого Ккиєва поховані не..тіл..ки вияви матеріал..ної кул..тури не..лише церкви замки а передусім заховано серце цієї землі.

Коли у кКкиївс..ких печерах горіли воскові свічі наших Ннесторів коли ставала на ноги Ккиеєво..мМогилянс..ка Аакадемія тоді кКиїв та його земля знов починали промінитися своеєрідним сяйвом не..повторної кул..тури. Десь у далекому полі дзвеніли шаблі тупотіли копита коней але в Ккиєві гули дзвони оновленої Ссофії росли заводи й лопотіли вітрил..ники торговел..них кораблів . Сер..це Уукраїни б..єт..ся в Киеєві.

(161 слово) За У. Самчуком

13 Велика ріка мого народу

Боже як багато у світі краси! Яке небо! А Ддніпро синій..синій чистий. Брате мій Ддніпре батьку мій дорогий і пре..расний! Скіл..ки радос..ті скіл..ки гл..боких най..дорожчих почут..ів пр..несли моеєму сер..цю рід..ні твої води! Скіл..ки людс..кої краси відкрилося мені на твоеєму урочистому б..резі! Які великі подарунки приніс ти мені н..езабут..ній і безмірно глибоко любий! Скіл..ки ласки у вітрах над тобою у син..ому небі що диви..ся у твої води й вічно милує..ся тобою! Скіл..ки жит..я і зворушливої поезії у твоїх прозорих дж..релах! Ти сонце ніжне й щедре якому я поклоняюс.. і поклонятимус.. усе жит..я річко моя дорога й в..лика!

В..лика ріка народу мого!

Прийми мою любов і б..змежну подяку що родився я на твоїх б..регах що пив твою м..яку і чисту воду що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняє..ся твоеєю красою. І очі мої і мій слух -усі почут..я заспокоєені біля тебе оповиті тобою красо моя моє с..вято щастя моє. Як багато добра подарував ти мені! Любов..ю наповнив моє сер..це надихнув мене на розумін..я великого.

(167 слів) За О. Довженком

14 Моя Ччернігівщина

Багата й прекрасна Ччернігівщина славна своеєю історією чарівною природою і люд..ми що зсвеличують її своеєю працею творчіст..ю.

Ця земля рідна для мене бо саме тут я народився тут бігав луками милувався казковими краеєвидами. З дитинства як і біл..шіст.. моїх ровесників пізнав селянс..ку працю з її споконвічними турботами і проблемами які не..допоможе вирішити ніхто хіба що тіл..ки власні руки й голова. Ці прості істини як і перші уроки про землю..годувал..ницю яку треба любити й шанувати про хліб насущшний почув я в..перше від свого дідуся.

Піз..ніше у шкіл..ні роки учител.. історії на простих прикладах пояснював що таке любов до своєї землі. Запам..ятайте говорив він Ввітч..зна починає..ся з берізски поса…женої своїми руками з прозорої водиці зі струмочка що протікає поруч з вашим домом… Коли я йшов служити в армію учител.. вручив мені торбинку із землею. Де б не був сказав пов…ртайся до..дому на малу батьківщину.

Глибоко в душу запали мені його слова допомагают.. нести любов до рідного краю через усе жит..я поглиблююч.. і примножуюч.. її.

(163 слова) За М. Тищенком

15 Згадтка

Не..легка емігран…с..ка доля занесла родину онука Ммиколи Ааркаса до Ффранції а потім до Ссполучених Шштатів Аамерики. Звідти він писав зЗгадую благословен..у Ффранцію де ми жили в справжн..ому селі серед лісу у якому водилося багато диких свиней і оленів. Але такої природи як в Уукраїні не..має ніде.

Я пр..ріс сер..цем до тієї Уукраїни коли херсонс..кі степи хвилювалися ще тирсою коли терпко пахло полином коли в простеньких але ч..пурнен..ких хатках у..вечері блимало світло каган…ця коли скрипів журавель коли лунала наша піс..ня сзкомпонована душоею народу може п..ятсот літ тому.

Я пам..ятаю поважний благовіст Ммиколаївс..кого Ссобору який котився по повені Ббугу й чувся за двадцять верст од міста у нашому маєтку. Я пам..ятаю храмові свята квітник дівчат і парубків коло церкви процесії співучі й виблиски наперс..ного хреста пан..отця.

Я пам..ятаю сліпців..кобзарів і сліпців..лірників. Я пам..ятаю вулицю на селі й себе під..парубка у вишитій соро..ці синіх шароварах чоботах з рипом і малиновому поясі барва нашого села. Я пам..ятаю розмови з простолюдом мудрим виснаженим працеою але бад..орим духом.

(162 слова) За В. Жадьком

16 У Карпатах

Одне що Ббогдану втішало це прогулянки лісом. Кожну віл..ну хв..лину вона намагалася проводити в лісі насолоджуюч..с.. остан..іми теплими днями. Чула себе дитиною ц..ого гірс..кого краю. Вітдчувала гл..боку спорідненіс..ть із любим сер..цю пра..лісом. Саме тут відчула вона не..бувалу повноту жит..я.

Саме звідси з висоти Ккарпатських гір зсмогла по..іншому поглянути на далекий тепер Ккиїв як не..дивно полюбити його. Звідси він бачився не новіт..нім Ввавилоном що вражав гл..биною пр..рви дно якої здавалос.. росзч..нилося в самій безод..ні між велич..ю своєю і вбогіс..тю а пр..красним з дитинства вимріяним містом..лицарем містом..воїном над яким і досі витає дух могут..нього Ссвятослава. Навіть Ззамкова Ггора яка колис.. так розсчарувала Ббогдану виховану на історичних романах постала тепер перед внутрішнім її зором у не..проминущому світлі слави Ккняжої доби. Дівчині було не..ймовірно хороше на душі від ц..ого свого відкри..тя. Коли чуєш подих справжнос..ті не..можеш лукавити. Чим довше блукала вона горами тим біл..ше, здавалося світ довкола відкривав їй свою справжніс..ть.

Богдана зупинилася на в..ршечку Ллисої скелі. Віднедавна це місце стало улюбленим.

(160 слів) За О. Рижко.

17 Рідна ріка

Я дивлюся на сіро..синій Ддніпро слухаю плескіт хвил… Ні..чого дорошжчого у світі не..має для мене. Я не хочу і ні..защо не..розлучуся з моєю рікою. І якщо судилося мені зсробити щос.. красиве й в..лике в жи..ті то тільки на її берегах ласкавих і чистих…

Ні..коли ще я так не…відчував жит..я і не..був так п..р..повнений любов..ю до свого народу і не…почував такого безсмежно радісного зв..язку з ним.

Як багато хочет..ся меніз сказати про любов до ріки моєї рідної ясної. Річко моя. Жит..я моє де і чому я забарився чого так пізно прийшов до твого берега теплого і чистого? На твої ясні води на урочисті зорі що дивля…ся в тебе з неба? Люблю я воду твою ласкаву живо..творяіцу. І б..реги твої чисті і всіх людей простих що трудя…ся, живуч… на твоїх б..регах.

Кланяюс.. тобі за ласку за багатс..во що дала моєму серцю за..те що дивляч..сь на тебе роблюс..я добрим людяним і щасливим що можу любити тебе все жит..я річко моя душе мого народу.

(166 слів) За О. Довженком

18 Спогади

З моря повівав вітерець… повітря було вологе, наносне гіркими млосними запахами лавра та м..яти що піднімали з дна пам..яті давно забуті спогади дитинства. Пам..ять сягала кудис… глибше у минулі поколін…я де подзвонювала ясна не..лукава сталь кин..жалів поцокували точені копита вороних коней і лунав звабливий трохи погордливий дівочий сміх.

Це було його повітря і гори за спиною його і в серці народжувалися тихі сплески яких він не..міг пояснити але від яких йому ставало неймовірно приємно. Зненац…ка він подумав про те що міг би жити тут повсяк..час безсбоязно блукати б..регом моря де, неначе з..лені вітри..ьники стоят.. старі ще до..історичні реліктові сосни біл..ше таких сосен не..ає ні..де в цілому світі.

Понуро таємниче шумить самшитовий також реліктовий гай у який він заходив тіл..ки два рази в юнос..ті а ще далі кострубатят..ся кущі шипшини та ожини. Поміж ними пасуться корови ополудні вони заходят.. у воду й стоят.. камін..о, проводжаюч.. в..ликими добрими очима білі пароплави на овиді. Так само вони проводжали колись смугасті вітрила грец..ких аргонавтів які пливли сюди по золоте руно.

(167 слів) За ІО. Му шкетиком

19 Торжество любові

Усе минає і все проходить але продовжується жит…я джерело якого любов. І як навіть най…густіший дим не в силі заступити сонця так і най..чорніше зло не в силі подолати добро що виходить з любові. Не..вмирущим є все що здібне любити.

Ні Ммаксим з цієї землі ні..куди не…піде! Ні..на схід ні..на захід ні…на південь ні…на північ! Він буде на цій землі. І ні..хто його з неї не..зіпхне. Ні не…зіпхне! Можуть зітерти його тіло на порох але не..зможе ні..хто зітерти па порох його душі не..зможе зігнати її з цієї землі. Помиляют..ся ті хто вогнем і залізом пр..йшли йому диктувати свою волю.

Не..переможним є все що роджене для творчост, для радості для цвітін..я.

Відгримлят.. грози відшаліют.. страшні урагани залізні одбахкают… блискавки зла й не..згоди… Прол..ют..ся дощі громові і змиют.. очистять.. усе. І зацвіте рясним цвітом те чому цвісти належить що народжене цвісти й буяти.

І тоді високо в небо підіймет..ся сад чарівний буйно росзквітлий.

(160 слів) За І. Багряним

20 Виноградник

З..лене море листя грало всіма барвами від чорно..зеленої до жовто..зеленастої а з..гори вторувала тій мелодії барв безладна гармонія мідних дзвоників отари що паслась по горах та тужлива чабанс..ка сопілка.

Замфір дуже любив свій виноградник. Оця десяти..на з..млі густо..заса..жена росзкішними кущами від..ілена від гори століт..німи волос..кими горіхами д..лікатними жерделями та сіро..листими айвами дісталась йому від бат..ка. То була дідизна.

З виноградником цим пов..язано так багато споминів. Ще дитиною бігав там з утіхою смакуюч.. солотдкий виноград зазираюч.. під кожен кущ. Усе тут знайоме усе своє. Там під горіхами сходився він у с..вято зі стрункою чорноокою Ммаріорою. Там посадив на щастя якийс.. особливий ґгатунок винограду от як розріс..я тепер розкішно! а тут хазяїном уже завів молодняк.

Замфір пр..сідає під кущем об..режно росзгортає листя то д..лікатне ясно..зелене вкрите знизу білим пушком то темне бл..скуче наче полив..яне. Там під листям цілі купи росзкішних к..тягів так і обліпили кущ так і вгинають лозу під не..помірною вагою. Радісно б..єт..ся Ззамфірове серце а очі сміют..ся до здорових грон.

(161 слово) За М. Коцюбинським

21 Думка про хліб

Гінзбург ляснув віжками кін.. легко виніс ґгрин..жолята за с..ло на рівну ст..пову дорогу. Дзвінко рвав копитами збитий утоптаний спр..сований з..мовими морозами сніг а довкола застигли розіслалися безсмежними заметами поля.

Морозне повітря обдувало Ггінзбургові щоки холодило очі так що аж сл..ози виступали щипало за носа. Та він не..скулився не..ховався облич..ям в овечий комір кожуха а, випроставшись на..зустріч тугому пружному вітрові дихав на повні груди.

Щасливо й радісно дивився гГінзбург на немов викутий із застиглого полум..я захід що з остан..іх сил утримував на своїй вуз..кій та довгій долоні сонце яке в..ликою ртутною кулею намагалося скотитися до..низу.

Він задоволено думав що не..зважаюч.. на посушливу осінь вологи вистачить і люди будуть із хлібом. Бо за роки дитинства а потім і юності навчився Ггригорій поважати не..легку працю хліборобів оцих усіх дяд..ків які одвічно несуть на своїх плечах увесь рід людс..кий годуючи його напуваючи та зодягаючи і яким по злій іронії долі з..роду..віку не..вистачало місця за велелюдним столом тулилися не..сміливо десь аж у кінці.

(161 слово) А. Дімаров

22. Жито

У мого діда не..було свого з..мельного маєтку але він мав уроджену пристрасть до з..млі й до коней. З яким замилуван..ям він стежив за буйними рунами за розкішною пашнею. Піз..ніше коли з..їхавшис.. з усіх кутків Уукраїни ми зб..ралися вдома всі разом дід цілуюч.. нас зі сл..озами в очах не..змін..о ставив нам одне й те саме питан..я Аа чи добре жито росте

Кожного вечора ми запрягали коня й виї…жали поглянути на пашню в полі. Дідова душа раділа. Море з..леного збіж..я хвилювалося аж до обрію. Дід зупиняв коника на роздоріж..і. Нарвавш.. пучок свіжої трави він давав її Ббуренькому погладжуючи його лискучу золотисту гриву.

Вел..ми вдоволений дід звертався до зустрічних селян Нну як там Ппилипе чи гарна в тебе гречка? А до іншого щЩось Лларивоне рідкувате ц..ого року!

Дідова чумац..ка натура була не..розлучна із з..млею з нами з природою.

Земля! Вона краща за золото вона дає нам і радість і щастя і силу. Це споконвічний і мудрий керівник нашого життя.

(159 слів) За О. Грищенком

23 Вишня

Вишня росла під вікном відколи я пам..ятаю себе і була мені вічна як світ. Хочу тепер пригадати коли перший раз побачив її і думаю це те ж саме що пробувати знайти в пам..яті с..вяту мит.. коли тобі вперше всміхнулася мама.

Вишня завше була коло хати й виросла в моїй душі як образ рідного дому. Тому нам ні..коли навітдь не..спадало на думку сзпитати мами звідки взялася під вікном ця вишня й чому зрослася двома стовбурами що обнялися гнучким станом. Ми любили її за це дивне плетиево бо так легше було видряпатися аж на самий вершечок де вишні ч..рвоніли най..швидше.

Та і як було не..любити нашу вишню! Вона стояла за вікном як людина у травні простягала через відчинені вікна квітучі віти..руки в білих сорочках у липні подавала нам у цих руках ч..рвоні вишні і їх можна було нарвати просто з хати ставши на підвікон…я у грози й у зимову пору стукала в шибки шукаюч.. захистку у сонячні дні дарувала затінок а в місячні ночі росзповідала дивну казку…

(167 слів) За Я. Гояном

24. Жнива

Матвій іде відпочивати. Як звичайно спить він у клуні. Між своїми снопами між своїм знаряд..ям. Запах з..рна віл..но вливаєт..ся в його широкі втомлені груди. Так само як і колис, кладе на груди знак хр..ста так само просить ангела..хоронителя зайняти коло н..ого місце і бути йому охороною в часі ночі. Душа його спокійна.

Волод..ко працює в полі. Разом з бат..ком він вимахує тяжкими бат..ківс..кими граблями. Ані його руки ані його плечі не..набрали ще не..обхідної сили та пружності але він не..бажає виявити втоми чи безсил..я. Розсмашно й рівно помах за помахом згортає він в..ликі стебла вівса. Довгий рівний покіс лишаєт..ся за ним рівно…біжно до двох довгих слідів витоптаних його ногами. Батько спереду син за ним.

Від покосів пружно відбризкуються коники…стрибунці. Зграя куріпок довго чаїлася щоби п..р..сидіти не..безпеку. Але бажан..я марні. Ритмічно й не..ухильно наближаєт..ся небезпека. Фр..р..р..р! Усі як одна зривают..ся і л..тят.. туди десь у Ммозолянку. Ні..хто на них не..зважає. Косарі рівно виводять.. свої покоси від межі до межі.

(160 слів) За У. Самчуком

25 Д..монстрація

Одразу за діт..ми дорослі н..сли в..ликий дбайливо закві..чаний рушниками й гірляндами барвінку портрет Шшевченка. Несли його селянс..кі жінки вбрані в традиційний уУкраїнс..кий одяг оздоблені золотом очіпки малинові керсети з..лені та че..воні сап..ян..ці.

Ішли урочисто й поважно. На лицях побожніст.. і сувора святочніст… Мовби йшли вони на далеку прощу з чудо..творною іконою. У їхн..ому вбран..і що майоріло всіма кол..орами в..селки не..було про..те ні..чого штучного навпаки відчувалас.. якас.. своя з..діда..прадіда вишукана стил…ніст.. і не..розфарбована природніст…

Це воскресла зненац..ка не..знати як і для чого давня старовина і з дна кованих бабусиних скрин.. витягла мов посаг молодої ті керсетки сорочки спідниці. Воскресла старовина й пішла на подив вулицями. І своїм убран..ям і облич..ями ж..нки виділялися з уУкраїн..с..кої колони й усієї числе..ної д..монстрації. Але було в їхн..ому не..вичайному чудернац..кому поході щось таке що надавало українс..кій колоні вражен..я якогос.. глибокого потужного рушен..я. Ні таки не..вмерла ця міфічна нація!.

Не..вигадка, не..фантазія а насправді -живі щ..рі пр..красні своєрідні люди.

(157 слів) За Б.Антоненком-Давидовичем

26. Полотняні пам..ятки Уукраїни

Полотняні пам..ятки Уукраїни рушники завжди супроводит.. постійний епітет ..ч..сті… Це означає не..лише те що вони самі мают.. зсберігатися в ч..стоті та б..р..гти в ній людс..ке тіло. Ч..сті рушники насамперед є відповідниками чистоти духовної символами високих етичних та естетичних ідеалів.

Видовжені прямокутники рушників за формою нагадуют.. поля дороги. Засіяні з..рном орнаментів вони певною мірою і є символами дорігх ними вітають гостей їх даруют.. на згадку дівчата готуюч..сь у дорогу до нового жит..я подают.. рушники старостам рушниками проводжают і в остан..ю путь. Складені сховані чи пов..язані вони об..рігали тіло й душу людини здоров..я тварин урожайніст.. рослин.

За формою рушник схожий на головні убори які ще за часів Ккиївської Ррусі ж..нки та дівчата ч..пляли на д..рева й кущі під час велелюдних річних свят на чест.. першо..джерел жит..я.

Як детал.. с..вяткового вбран..я уУкраїнок рушник використовувався під час важливих подій родин..ого жит..я приміром на весіл..і коли змінювався жит..євий статус ж..нки.

На стінах ж..тел рушник най..частіше набуває форми три..кутника вістрям спрямованого догори тобто до неба до Ббожества.

(162 слова) За С. Китовою

27. Дивосвіт писанки

Кул..турний набуток Уукраїн..с..кого народу давно в..ійшов до скарбниці світової цивілізації. Одне з най..очесніших місц.. у ньому належит.. писанкарству у якому росзкрилися висока духовніс..ть та небуден..ий талант нашого народу.

Протягом довгого віку писанки сформувався певний вид орнаменту і колірної гами характерний для окремого району. Так у писанках Ннад..ніпрянщ..ни переважає рослин..ий орнамент дубовий чи горіховий лист троянди гвоздики на чорному темно..вишневому інколи зеленому тлі на Пполтавщині часто використовуються жовті світло..зелені білі барви на тлі яких наносят.. розпис яскравими фарбами.

На Пподіл..і використовуют.. росли..ний рідше г..ометричний орнамент на чорному фіолетовому коричневому тлі на Пполіс..і г..ометризований рослин..ий орнамент білий по чорному іноді з додаван..ям ч..рвоного жовтого і з..леного кол..орів у Ссхідних Ккарпатах г..ометричні орнаменти намал..овані тонкими жовтими і білими контурами.

Після білих снігів настає весна і ми знову б..ремо в руки писанку аби закодувати на ній наші надії і сподівання тим прадавнім пис..мом яке дісталося нам у спадщину від пращурів і яке в Єєвропі називають ..Уукраїн..с..кою мініатюрою….. Писанка випромінює радіс..ть красу тепло людс..ких рук і вес.. світ схиляєт..ся перед цим високим мистецтвом.

(168 слів) За Т. Глушенком

28 В..ликдень

Яка це добра і світла година коли село йде на Вв..ликдень до церкви! Вийнято зі скрин.. та шаф най..кращий одяг а для нас він таки най..кращий у світі. Вишивані сорочки і блузи на яких барвлят..ся квіти і чаруют.. око пр..дивні узори вишивані кептарики бр..лики на хлопчиках віночки і стрічки на дівчатках і все це нове одягнуте с..огодні в..перше бо цілий рік готувалося до Вв..ликодня. Сплетені з лози і розмал..овані майстровими руками кошики прикрашені вишиваними рушниками. Усе чисте і біле як цей світ ч..кає на себе краплі свяченої води.

А церква і довкола церкви мов в..ликий ж..вий квітник. Люди прийшли посвятити паску. Село стоїть у всій своїй одвічній красі душевній просвітленості. Рід коло роду як з..давніх.. давніх часів. А серце звернуте до неба і тиша така дзвінка ніби щойно над цим окрайцем Уукраїн..с..кої землі п..р..летіли святі.

І не..перепинити цієї живої народної ріки до церкви бо в її святості живе наш дух бо так виростали наші традиції єдналася нація так благословилася незалежна Україна.

(162 слова) Я. Гоян

29 Хліб

Мабуть природа створила хлібну зернину в мить високого натхнен..я яке потрачене нею і на саму людину. І в чи не най..головнішому слові нашої мови ..життя.. предки не лише воздали заслужену хвалу житу..годувал..нику а й визнали його правічні заслуги в долі людства. У з..рнину у цей мален..кий тугий злиточок матерії стіл..ки вкладено жит..євої енергії добра безсмертя що його таїна й досі здаєт..ся нам магічною.

Усе в нас від н..ого від хліба.

А втім і самі ми кожен із нас дитина своїх бат..ків свого народу й хліба.

Людей які пр..йшли з доброю місією з чистим серцем чи доброю новиною на нашій з..млі завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушнику. Короваєм благословляли молодят без хлібини не..можна було зайти в новий дім.

Уся історія нашого народу пов..язана з історією хліба з мистецтвом його вирощувати росзчиняти тісто пекти з ґгречним вихованим ще з дитинства вмі..ням його їсти. Цілий цикл у якому є свої таємниці досвід розсрахунок цикл за яким можна вимірювати літа людс..кого жи..тя.

(160 слів) За В. Яворівським

30 Урожай

Достигли хліба.

Дух багатого врожаю плив над з..млею. Ситою позолотою лягав на одклепані коси на жатки на підводи й гарби на коней і на людей на чубаті снопи що складались у копи у полукіпки. Золотив і тремтячі руки які побожно брали перший сніп і подавали його до молотарки.

З голодної руїни вставали села. Оживали навіки здавалося завмерлі вітряки вимахували крилами як добрі птахи що вч..пилися весело в з..млю та й намагают..ся піднести її до небес. Крутилися жорна і сипалося борошно розстікалося по дворах. А там уже наготовлені діжі затоплені печі. І хоч руки одвикли не..страшно було б що місити! Виймати шматки пругхкого тіста виплескувати в білі кулі та на лопату та в піч.

А тепер тихо ходіть і не..гупайте замріть і не..дихайте! Стихніт.. усі замріт.. у радісному чекан..і, бо творит..ся чудо з чудес!

А потім вийматимут..ся із печей перші паляниці і важко буде сказати від чого росзливатиметься таке сяйво по хаті од не..охололих золотистих хлібин чи від очей матерів.

(162 слова) За А. Дімаровим

31 Безсмерт..я з..рна

Одвічним спокоєм врівноваженіст..ю віяло від ус..ого що впадало Ггригорію в око від неба ланів що тяглися ген..ген усіяні копами та полукіпками від стогів хліба що здіймалися в..личними пам..ятниками. Такими в..личними що всі оті палаци й храми ні..що поряд із ними дивовижними витворами рук хлібороба. Тільки й того що до них не…їдуть з ус..ого світу екскурсії не йдут.. отари туристів їх не…фотографуют.. щоб росзмножити в часописах світу. То хто ж возвеличить вас мудрі зодчі муляри й теслі людс..кого жит..я? Хто створить про вас ..іІл..іаду.. чи ..оОдіс..ею.., щоб весь світ побачив справжню велич і красу ст…пових пірамід що ви їх у не..вимірній щедроті щорічно зводите?

З..рно живе не..вмируще як жи..тя перед яким навіт.. час відступає бесзсило. Він стирає з лиця з..млі д..ржави й міста а з..рно колосит..ся. Руйнує палаци і храми а з..рно колосит..ся. Росзсипає у прах піраміди а з..рно колосит..ся. І минают.. століт..я зникают.. народи тіл..ки з..рно залишаєт..ся. І по..справжн..ому с..вяті оті руки які .засівают.. ним землю вони творять.. бесзсмертя!

(161 слово) За А. Дімаровим

32 Б..реза

Б..реза за народними віруван..ями одне з най..давніших д..рев з яких починалося створен..я світу. Колись її в..важали об..регом від злих духів і не..щастя тому часто садили біля хати щоб милувала око і захищала садибу. Наші предки вірили що б..реза це д..рево русалок які полюбляют.. на ній гойдатися тому на русал..ний тиждень б..резу пр..крашали шматочками полотна стрічками вінками різними дарами.

У давні часи кору б.рези б..рест ш..роко використовували для виготовлен..я б..рестяних грамот. На н..ому діти вчилися виводити букви дорослі писали листи побутові тексти тимчасового значен..я. Для ц..ого б..рест знімали так щоб не..пошкодити самого дерева. Ті місця б..резового стовбура з яких знято тонкий шар кори,мають властивість заростати новою корою. Також з б.ресту виготовляли посуд. І досі на Пполіс..і роблят.. б..рестяні кошики та великі миски з цього матеріалу.



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст




sitemap
sitemap