Экзамен Экономика



10, Мета роботи – розглянути особливості вибору підрядній організації виходячи з кошторисної документації у процесі проведення тендерних торгів чи аукціонів.

Досягнення поставленої мети вирішити такі:

— Визначити порядок проведення тендерних торгів чи аукціонів.

— Вивчити особливості вибору підрядній організації.

— Розглянути складові відкритого аукціону на право укладання державного контракту виконання робіт.

11, Джерела фінансування будівництва житла розділяються на такі групи:

1. Кошти населення: власні джерела (доходи, заощадження, кошти від продажу майна); позичкові кошти (кредити банків, позики організацій).

2. Кошти комерційних і некомерційних організацій: власні доходи організацій; позичкові кошти (кредити банків, випуск житлових облігацій).

3. Кошти держави (місцевої влади): кошти бюджетів; кошти цільових позабюджетних фондів; кошти, що залучені за рахунок емісії житлових цінних паперів.

У прийнятті рішення про залучення джерел для фінансування житлового будівництва важливу роль відіграє визначення вартості інвестиційного капіталу. Оптимальна його структура виражає таке співвідношення власного та позичкового капіталу, за якого забезпечується найефективніший взаємозв’язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та заборгованості.

Найчастіше для вирішення проблем оптимізації структури інвестиційного капіталу використовують ефект фінансового важеля (левериджу).

12, Собівартість будівельно-монтажних робіт – це виробничі витрати будівельної організації, пов’язані з виконанням будівельно-монтажних робіт.

Витрати можуть класифікуватися за такими ознака­ми:

види діяльності будівельної організації;

місце виникнення витрат; види витрат;

способи включення витрат до собівартості будівельно-монтажних робіт;

результативність витрачання; календарні періоди;

відносно договору підряду на виконання робіт з будівниц­тва;

наявність надзвичайних подій.

13,Договір підряду — це письмова угода між підрядником і замовником про взаємні зобов’язання з приводу виконання визначеного виду будівельних та інших робіт, з одного боку, та їх оплати — з іншого.

У договорах підряду, що укладаються між підрядником і замовником, вказуються обсяги робіт, умови і терміни їх виконання, права й обов’язки сторін, порядок розрахунків за виконувані будівельно-монтажні роботи та ін. Договір підряду укладається на будівництво нових, реконструкцію і розширення діючих об’єктів, включених у плани капітальних вкладень і в титульні списки.

Виконання підрядними організаціями будівельно-монтажних робіт і фінансування їх у разі відсутності договору забороняється.

14,Планування собівартості будівельно-монтажних робіт здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.05.2002 р. № 81.

Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути:

плановою, яка включає витрати на виконання будівельно-монтаж­них робіт, що визначаються на підставі техніко-економічних розра­хунків з використанням економічно обгрунтованих норм і нормативів затрат на виконання будівельно-монтажних робіт за умови нормальної потужності будівельної організації та дотримання планових термінів будівництва, раціонального та ефективного використання виробничих ресурсів та вимог до якості будівництва, а також інженерних розра­хунків щодо підвищення організаційно-технічного рівня будівельного виробни?

фактичною, яка включає фактичні витрати будівельної органі­зації на виконання будівельно-монтажних робіт, що визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та цих Методичних рекомендацій.

Планування та бухгалтерський облік витрат, що включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт, здійснюється за об’єкта­ми витрат.

15, Розрізняють економічну, технологічну, відтворювальну, галузеву, видову, територіальну структуру капітальних вкладень, а також структуру за формами власності.

У період планової економіки діяла офіційно затверджена методика визначення економічної ефективності капітальних вкладень. Згідно їй визначалася абсолютна і порівняльна ефективність капітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних вкладень для різних рівнів обчислюється за формулами:

а) на народногосподарському рівні б) на галузевому рівні (Eo) в) на рівні підприємств

16, Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Оборотні фонди — це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції (робіт, послуг), що виробляється.

Основні фонди поділяються на виробничі та невиробничі. Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні потреби працівників підприємства: житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади, заклади громадського харчування та ін.

У промисловості залежно від сфери функціонування основні виробничі фонди поділяються на промислово-виробничі та непромислово-виробничі.

До промислово-виробничих фондів належать засоби праці підприємства, призначені для виробництва промислової продукції. Непромислово-виробничі фонди — це засоби праці непромислових підприємств (підприємства сільськогосподарського призначення, ремонтно-будівельні дільниці, транспортні цехи та ін.).

17, У процесі виробничого використання основні фонди поступово зношуються і в результаті втрачають свою первісну і споживчу вартість. Економічна сутність зносу полягає у втраті фондами їхньої вартості.

Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів. Фізичний знос — це втрата основними фондами їх споживчих якостей, що є проявом впливу на основні фонди природно-кліматичних (атмосферні опади, сонце, мороз і т. д.) і технічних (змінність, експлуатаційні навантаження, якість технічного обслуговування і т. д.) умов.

Моральний знос настає, як правило, раніше від фізичного, тобто основні фонди, які ще не можуть бути використані, економічно вже не ефективні. Моральний знос — це зменшення вартості основних фондів під впливом підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби праці, а також у результаті створення нових, більш продуктивних та економічно вигідних машин і устаткування, ніж ті, що перебувають в експлуатації.

Амортизаційний фонд являє собою кошти для простого відтворення основних засобів. Проте якщо в результаті технічного прогресу у відповідних галузях народного господарства має місце зниження собівартості засобів виробництва, що там створюються, і, відповідно, зниження оптових цін на них, то амортизаційні кошти можуть виступати і як джерело розширеного відтворення основних засобів.

Амортизаційний фонд накопичується підприємствами поступово і використовується для вкладень в основні засоби не відразу, а в міру накопичення коштів. Тому якийсь час кошти амортизаційного фонду є вільними, вони або відкладаються на банківських рахунках, або вкладаються підприємствами в оборотні засоби і засоби обігу. Вкладення цих коштів (які є частиною фонду основних коштів) у оборотні засоби і засоби обігу переконливо свідчить про неприпустимість змішування понять «основні засоби», «оборотні засоби», «засоби обігу» з фінансовими поняттями «основні кошти», «оборотні кошти»: вочевидь, У даному разі мова йде по фінансування оборотних засобів і засобів обігу за рахунок основних коштів. Така точка зору, проте, в економічній літературі і в господарській практиці поки що не знаходить визнання. Звичайно вільні кошти амортизаційного фонду відносять до оборотних коштів.

18, Виконання будівельно-монтажних робіт

Капітальне будівництво, як уже зазначалося, може здійснюватись підрядним і господарським способами.

Підрядний спосіб — це організаційна форма ведення будівництва самостійними будівельно-монтажними організаціями на підставі договорів підряду з підприємствами та організаціями-замовниками. При підрядному способі в будівництві об’єктів беруть участь дві юридичні сторони — замовник і підрядник. Замовниками можуть виступати підприємства, організації, місцеві органи влади, колгоспи, окремі громадяни. Підрядники — це будівельно-монтажні організації.

Господарський спосіб — це організаційна форма, за якої об’єкти будуються безпосередньо підприємствами або організаціями-забудовниками без залучення підрядних організацій. При цьому функції замовника і підрядника об’єднані в одній юридичній особі забудовника, який є розпорядником коштів, що виділяються на будівництво, оперативним керуючим і виконавцем будівництва об’єкта.

19, Матеріально-технічне забезпечення є формою розподілу коштіввиробництва на основі організаційних зв’язків і договорів міжпостачальниками і споживачами безпосередньо або через посередника. Воно взначною мірою зумовлює результативність будівельноговиробництва, надаючи безпосередній вплив на використаннявиробничих фондів, ритмічність виробництва будівельно-матеріальнихресурсів, собівартість, продуктивність праці, тривалістьбудівництва та інші показники. З переходом до ринкової економіки відбулися суттєві зміни наринку будівельних матеріалів, втратилися функції державногорозподілу матеріальних ресурсів. З’явилася велика кількість дрібнихпосередницьких структур, які, хоча і функціонують в обмеженихсекторах цього ринку (невиробниче будівництво, ремонт, приватнебудівництво житла), беруть на себе певну частину ресурсів і вже цимскладають конкуренцію не тільки подібним, але й великим оптовим посередникам

(Принаймні в частині отримання замовлень). Зараз оборот продукціївиробничо-технічного призначення грунтується на ринковому відношенніплатоспроможного попиту і пропозиції, набуваючи рис ринковогорозподілу.

Матеріально-технічна база будівництва — система підприємств звиробництва будівельних матеріалів, деталей і конструкцій, підприємств поексплуатації та ремонту будівельних машин і транспорту, стаціонарні тапересувні виробничі установки, енергетичне й складськегосподарство будівельних організацій, науково-дослідні, проектні,навчальні та інші установи і господарства, які обслуговують будівництво.

20, Заробітна плата штатних працівників за виконану роботу (відпрацьований час):

нарахована за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками для робітників і посадовими окладами для службовців;

нарахована робітникам на безтарифній (безнарядній) основі за виконання визначеного обсягу робіт.

5.2. Заробітна плата працівників, які не перебувають у штаті будівельної організації:

за виконані роботи (надані послуги), пов’язані з основною діяльністю будівельної організації, згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу проводяться безпосередньо самою будівельною організацією. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт (надання послуг) за договором і платіжним документом;

за виконання разових робіт (ремонт інвентаря, побілення, фарбування, проведення експертизи тощо);

за роботи, виконані особами, залученими до будівельної організації відповідно до спеціальних договорів з державними організаціями (про надання робочої сили), якщо нараховані суми видані безпосередньо цим особам або перераховані державним організаціям.



sitemap
sitemap